Вистава "Моя улюблена країна" в Берліні 17 травня 2026

"Моя улюблена країна " - вистава-інсталяція, заснована на документальній книжці Олени Костюченко, що стала бестселером у багатьох країнах.

Завдання проєкту не стільки описати стан сучасної Росії, скільки спробувати різними способами відповісти на страшні й навіть соромні запитання, які останнім часом виявилися актуальними у світовому масштабі.

Як вибудувати стосунки з батьківщиною, яка скочується у зло?

Як же зрозуміти і хоча б частково прийняти людей, які виявляються одночасно і жертвами цього зла, і його учасниками?

Де лежить межа між безправ'ям і байдужістю?

Стрижень, на який нанизана розповідь, - особиста історія авторки книги, її досвід взаємодії зі світом, який більшість людей вважає за краще не бачити.

Вистава досліджує, як описується і сприймається реальність. Автобіографічні тексти книжки, у виконанні російськомовної акторки, і документальні репортажі про безправних і безголосих людей у Росії, виконані європейськими артистами, переплітаються з візуальними та звуковими образами, створюючи багатошарову розповідь.

Наша вистава - спроба перекладу: не тільки з мови в мову, а й з культури в культуру, з контексту в контекст. Чи можливо в принципі пояснити складну соціальну і політичну реальність? Чи можемо ми зрозуміти одне одного, звільнившись від штампів і нав'язаних ідей? Ми віримо, що це можливо.

Рольф К. Хемке, художній керівник Кунстфесту у Веймарі, найбільшого фестивалю сучасного мистецтва у східній Німеччині, сказав з нагоди презентації програми фестивалю:

"ЖИТИ СМІЛИВО - девіз Кунстфесту Веймар 2025, і одна з центральних позицій, що виправдовують цю назву, - наша копродукція "Das Land, das ich liebe" / "Моя улюблена країна", що була створена митцями, які перебувають у нестабільних умовах еміграції, за участю художників, які живуть у Росії, чиї імена ми не можемо назвати з міркувань безпеки. Це наш обов'язок дати слово тим, хто перебуває в маргінальній і пригнобленої позиції. Тому ми підтримуємо опозиційні голоси з Росії"

У головній ролі - Євгенія Борзих

У ролі мами (відео-участь) - Чулпан Хаматова

У ролях - Леон Віферіх, Антоніа Ляйхтле, Йоханна Делер

Творча команда вистави:

За мотивами книги Олени Костюченко

Ідея проєкту - Анна Наринська

Режисура - Поліна Золотовицька

Асист-режисура - Діана Мейєрхольд

Драматургія - Поліна Бородіна

Сценографія - Ваня Боуден

Костюми - Ксенія Сорокіна

Світло - Яна Бойцова

Саунд дизайн - Аліна Петрова, Аліна Ануфрієнко

Хореографія - Таня 4

Відеохудожник - Михайло Заїканов

Переклад німецькою, титри - Еріка Крушильніцкі

Продакшн:

Генеральний продюсер - Світлана Доля

Виконавчий продюсер - Ксенія Ігнатова

Технічний директор - Олексій Полубояринов

Технолог - Антон Трошин

Звукорежисура - Анастасія Насонкіна

Відео-зйомка - Яна Ісаєнко

Правова підтримка - Марія Дерра

У створенні вистави беруть участь люди, які перебувають у Росії, імена яких ми не можемо називати з метою безпеки.

Співпродюсер: Kunstfest Weimarer 2025

Партнери вистави: Kibbuz e.V., IFC International Culture Foundation, New Generation Europe Foundation, Zimin Foundation