Юлія Ауг — актриса, театральна та кінорежисерка, сценаристка та кліпмейкерка. У її творчій кар’єрі в різні періоди були петербурзький ТЮЗ, московський «Гоголь-центр», естонська документальна сцена та авторське кіно. Вона стала відомою завдяки фільмам «Овсянки», «Інтимні місця», «Учень», а також ролі імператриці Єлизавети Петрівни в телесеріалі «Катерина». Юлія Ауг зараз живе й працює переважно в Естонії, де ставить вистави, продовжує зніматися в міжнародних проєктах, гастролює Німеччиною та іншими країнами світу.
Юлія Ауг: радянська та російська актриса, режисерка та сценаристка
Юлія Ауг народилася 8 червня 1970 року в Ленінграді. Її кар’єра розпочалася наприкінці 1980-х, і за цей час у професії вона пройшла шлях від радянської театральної актриси до впізнаваної зірки російського кінематографа. При цьому Юлія Ауг не обмежується лише одним напрямком. Сьогодні вона грає в кіно та театрі, пише сценарії, знімає кліпи, ставить вистави, працює на кінозйомках як режисерка. І, як сказала в одному з інтерв’ю сама актриса, все це для неї «не стільки професія, скільки спосіб життя та спосіб мислення».
Ранні роки та походження
Біографія Юлії Ауг тісно пов’язана з Естонією, Ленінградом та історичними трагедіями ХХ століття. Все це позначилося на світогляді артистки, сформувало в неї інтерес до документального театру, постановок на гострі соціальні та історичні теми.
Сімейне оточення та дитинство
Батьки майбутньої актриси, Артур та Євгенія Ауг, були інженерами. Дівчинка народилася в Росії, але дитячі роки провела в Естонії, у Нарві, на батьківщині дідуся по батьківській лінії. Окрім корінних естонців, у родоводі Юлії також є росіяни, німці, євреї та скандинавські корені.
За розповідями актриси, її бабуся — спадкова аристократка, яка походила з роду дрібних шведських дворян Клеттенбергів. Вона вчила дівчинку робити реверанс, вишивати й шити, прищеплювала любов до музики. Хоча, як згадує артистка, у дитинстві все це її мало цікавило — вона віддавала перевагу компанії хлопчаків, була «хлопчиком» і навіть не мріяла про сцену. У ті часи Юлію приваблювало інше — археологія. У шкільні роки вона навіть брала участь у розкопках під Нарвським замком. Але все змінилося в 1986 році, після поїздки до Ленінграда.
Формування інтересу до театру та кіно
У 1986 році Юлія Ауг їде до Ленінграда, щоб підтримати друга, який вступав до театрального інституту. Зачаровуюча атмосфера вишу справила на дівчину таке враження, що в результаті вона також вирішила пов’язати своє життя зі сценою. Уже наступного року після закінчення школи в Нарві Юля знову їде до Ленінграда, але тепер уже сама, щоб вступити до Російського державного інституту сценічних мистецтв (тоді — ЛГІТМіК).
Освіта та професійна підготовка
Юлія Ауг не обмежилася лише одним дипломом, а послідовно відкривала грані професії, навчаючись у різних творчих майстернях та інститутах. Така ґрунтовна підготовка зрештою дозволила їй реалізуватися як талановитій драматичній актрисі та сильній кінорежисерці.
Акторська та режисерська освіта
Відразу після школи Юлія вступає до ЛГІТМіК, у майстерню радянського режисера та театрального педагога Аркадія Кацмана. Майже відразу дівчина починає активно зніматися в кіно. Але поєднувати зйомки з навчанням виявилося непросто, і на 3 курсі дівчину відрахували з вишу. Однак це не відбило в неї бажання вчитися. Незабаром вона вступає до московського ГІТІС (Інститут театрального мистецтва) і навчається у майстерні актора та режисера Марка Захарова. Пізніше Ауг повернулася й до ЛГІТМіК, а після нього закінчила інститут театру, музики та кінематографа в Санкт-Петербурзі.
На початку 2000-х, вже спробувавши себе як театральна актриса та режисерка, Юлія Ауг вступає на режисерський факультет Вищих курсів сценаристів і режисерів у Москві, а згодом здобуває ще й спеціальність «Театральна режисура» у Російській академії театрального мистецтва.
Формування творчих навичок
Різнобічна освіта сформувала у Юлії Ауг особливий погляд на професію. Акторські навички допомагають їй як постановниці ефективно працювати з виконавцями, а режисерське та сценарне бачення — глибоко розуміти структуру будь-якої п’єси чи фільму, точно вибудовуючи будь-яку сценічну чи екранну роль.
Початок кар’єри в театрі
Театр став головною професійною школою для Юлії Ауг. Перший досвід великих ролей та режисерської роботи вона здобула в петербурзькому Театрі юного глядача.
Перші сценічні роботи
Хоча перші кінозйомки у творчому шляху Юлії відбулися ще під час навчання, театральна сцена міцно увійшла в її життя у 1993 році, коли актрису прийняли до трупи ТЮЗа в Санкт-Петербурзі. Тут Ауг пропрацювала 11 років. За цей час зіграла 8 головних ролей, серед яких Софія в «Горі від розуму», леді Макбет. Знаковою в цей період стала робота у виставі «Портрет» за Гоголем, у постановці Геннадія Тростянецького. Тут актриса виконала одразу 5 ролей.
Режисерські експерименти в театрі
Як жінка-режисер Ауг починала з роботи асистенткою. У 2004 році Юлія разом зі Станіславом Говорухіним працювала над виставою «Па-де-де», потім з’явилися власні постановки. Водночас Ауг ставить у ТЮЗі виставу «Ангел годинникових механізмів» за власною п’єсою. Пізніше були постановки в Дзержинську, Семеї, Красноярську, Москві, Тобольську, Новосибірську. А в 2013 році на фестивалі «Театральний АтомГрад» Ауга визнали найкращим режисером.
Прорив у кінематографі
Першою екранною роллю у творчій біографії артистки стала участь у фільмі «Викрадення чарівника» (1989). Але справжній перелом, який зробив її відомою російською актрисою, стався на рубежі 2010.
Знакові кіноролі
Першу головну роль у кіно вона отримала у 2007 році. Це була військова драма Марії Сніжної «Вороги» про Білорусь у період фашистської окупації. За цей проєкт на фестивалі «Балтійські дебюти» Ауг отримала приз за найкращу жіночу роль.
Загальну популярність актрисі принесли «Овсянки» — фільм Олексія Федорченка, що вийшов у 2010 році. Цікаво, що режисер знайшов Юлію через «Живий журнал», де вона на той час активно писала, і затвердив її на роль без проб лише після розмови. Фільм викликав фурор на Венеціанському фестивалі, де актрисою зацікавився сам Квентін Тарантіно.
Потім були «Небесні дружини лугових марі», «Інтимні місця», «Учень», «Літо», «Дружина Чайковського». А роль у серіалі «Катерина», де вона зіграла російську імператрицю Єлизавету Петрівну, зробила актрису впізнаваною на просторах СНД.
Визнання як драматичної актриси
До середини 2010 року Ауг стала однією з найпопулярніших драматичних актрис російського кінематографа. Критики відзначали її здатність грати суворих неоднозначних жінок без зовнішнього пафосу. Визнанням таланту актриси стали численні нагороди, серед яких «Кінотавр», «Ніка», «Білий слон», «ТЕФІ».
Акторський стиль та амплуа
Ауг-актрису складно вписати в якесь одне амплуа. Вона однаково органічно розкривається як в авторському кіно, так і в історичних серіалах, сучасних драмах, документальних виставах.
Характерні та драматичні ролі
Юлію Ауг називають майстром характерної ролі. Актриса вміє перетворювати на акторські шедеври навіть невеликі епізодичні ролі. При цьому її головна сильна сторона — драматичність. Ауг вміє показувати складні емоції без фальші. У «Учні» її Інга Южина — не карикатурна ханжа, а жінка зі своїм болем. Її персонаж у «Овсянках» — героїня, в якій відчуваються пристрасть і відчай. Щоразу, виходячи на сцену або стаючи перед камерою, Ауг не просто грає роль, а вибудовує живий образ, витканий із протиріч.
Робота над сценічним образом
Сценічні образи актриса відточує з режисерським баченням. Вона скрупульозно розбирає мотиви кожного жесту й інтонації, не боячись показувати своїх героїнь слабкими, різкими чи суперечливими. За словами самої Ауг, кожна сценічна роль для неї — це спосіб пережити мотивацію іншої людини, а не перевтілення лише заради ефекту.
Найвідоміші проєкти
Серед робіт Ауг є камерні авторські фільми, великі серіали, знакові вистави.
Ролі в кіно
Акторська біографія актриси складається з десятків відомих робіт. Серед них:
- Таня Козлова у фільмі «Овсянки» (2020), яка принесла їй міжнародну популярність;
- Людмила Петрівна у фільмі «Інтимні місця» (2013), завдяки якій актриса отримала приз на «Кінотаврі» за найкращу жіночу роль;
- Інга Южина у фільмі «Учень» (2016), яка принесла актрисі премії «Нік» та «Білий слон» за найкращу роль другого плану;
- імператриця Єлизавета Петрівна у серіалі «Катерина» (2014).
У 2025 році Ауг отримала естонську премію EFTA за найкращу жіночу роль у 3 сезоні «Зрадника». У 2026 році вийшов 4 сезон цього улюбленого глядачами серіалу, де вона знову зіграла Жаклін Лешкіну.
Театральні постановки
Як актриса та режисерка Ауг співпрацювала з різними театрами. На сцені «Гоголь-центру» грала в «Ідіотах» за Ларсом фон Трієром, у «(М)учнику» та «Персоні» за Інгмаром Бергманом, «Відморозках» Кирила Серебренникова. Ці роботи закріпили за нею репутацію актриси, якій цікава сучасна, соціально напружена драма. Однією з знакових театральних ролей Ауг стала португальська королева Інес де Кастро у виставі «Сад». Вистава йшла в Електротеатрі «Станіславський» у Москві лише один сезон (цього року Юлія виїхала з Росії до Естонії), але навіть за цей короткий термін образ у виконанні Ауг став культовим і змусив критиків говорити про силу її акторської майстерності.
Як режисерка Юлія Ауг відома документальними та соціально орієнтованими виставами, серед яких: «Нарва — місто, яке ми втратили», «Моя естонська бабуся», «Мамо, а наша кішка теж єврейка?». Серед інших ключових робіт Ауг як режисерки — «Ельза», «Птах Фенікс повертається додому», «Перемир’я».
Сценаристська діяльність
Для Юлії Ауг робота сценариста не зводиться лише до написання тексту. Для кожного проєкту вона підбирає свою форму, через яку краще розкриваються суспільні конфлікти та долі персонажів.
Авторські сценарії
У 2004 році Ауг написала п’єсу «Ангел годинникових механізмів» і сама поставила її в ТЮЗі. Пізніше створила сценарії для документальних постановок про Нарву, естонську сім’ю, національну ідентичність, війну.
Сценарійна робота в кіно
У кіно Юлія Ауг часто виступає співавтором сценаріїв. Один із таких прикладів — трагікомедія «Варення з сакури», над якою вона працювала разом з Ігорем Шаровим та Дмитром Поволоцьким.
Кліпмейкерство та візуальні проєкти
Менш відома, але важлива частина творчого шляху Ауг — створення музичних кліпів. З 2012 по 2015 рр. вона знімала відео для реп-гурту «25/17». Перший кліп її авторства на пісню «Зірка» (2012) за два дні набрав мільйон переглядів. У 2018 році зняла ролик для Діми Білана та Polina на пісню «П’яна любов».
Кліпи авторства Ауг мають свій характерний стиль і легко впізнавані. Вони не виглядають як ілюстрації до пісні. Кожне відео нагадує короткометражний фільм — зі своїм настроєм, конфліктом і яскравими персонажами.
Режисура в театрі та кіно
Кар’єра Ауг як режисерки розвивалася паралельно з акторською. Спочатку були театральні постановки, потім кіно та документальні проєкти.
Постановки на сцені
Як театральна режисерка Юлія Ауг у різні періоди працювала в Росії, Казахстані, Естонії. Її вистави йшли в Театрі на Таганці, «На Літейному», у Тобольському драматичному театрі, новосибірському «Старому Домі», Естонському драматичному театрі, Vaba Lava. Багато з них — за текстами самої Ауг.
Режисерські роботи в кіно
У кіно Ауг відома насамперед завдяки короткометражці «Варення із сакури». Тут вона залишається вірною своїм принципам: головна увага — людині в кадрі та її переживанням.
Юлія Ауг у медіапросторі
У численних інтерв’ю та в соціальних мережах Юлія Ауг часто говорить про театр, кіно, пам’ять, громадянську відповідальність.
Публічні виступи та інтерв’ю
Інтерв’ю та публічні висловлювання актриси стають популярними цитатами. Вона говорить прямо, не намагаючись сподобатися аудиторії. Це робить її цікавим співрозмовником для журналів, інтернет-видань та аналітичних програм.
Висвітлення творчості в пресі
Критики стежать за її новими проєктами. У пресі регулярно з’являються рецензії на її вистави та кіноролі. Висвітлення творчості Юлії Ауг у пресі рідко буває нейтральним: одні пишуть про неї як про велику драматичну актрису, інші — як про скандальну фігуру. Але навіть у критичних матеріалах визнають її високий професійний рівень.
Особисте життя
Своє особисте життя Юлія Ауг сама не виставляє напоказ, але й не приховує цю тему від публіки. В інтерв’ю вона розповідає про близьких, свої корені, історію.
Сім’я та близькі
Для Юлії Ауг сім’я завжди була частиною внутрішньої опори. Її першим чоловіком був актор Степан Золотухін. У цьому шлюбі 1995 року народилася донька Поліна, яка також стала актрисою. Другий чоловік Юлії, бізнесмен Андрій Скулов, помер у грудні 2015 року від серцевого нападу, що стало для неї важким ударом.
Баланс між театром і кіно
Будуючи творчу кар’єру, Юлія Ауг весь час шукала баланс між театром, кіно та особистим життям. Як вона пізніше зізналася, робити це було непросто. Допомагала лише підтримка близьких. Зараз її робота пов’язана переважно з Естонією, де, як і раніше, вона знаходить місце для театру та кіно.
Творчі принципи та погляди
На формування творчих принципів Юлії Ауг вплинули театральна школа, кінодосвід, режисерська практика. В їх основі лежить головне правило: бути чесною перед собою та глядачем.
Ставлення до акторської професії
За словами Ауг, актор має бути цілісним інструментом — тіло, голос, психіка та темперамент повинні працювати злагоджено. Вона зуміла осягнути цю майстерність, тому не боїться складних ролей. Водночас вона називає актора співавтором вистави чи фільму, який вносить у роль особистий досвід, біль і переживання.
Підхід до режисури та сценаріїв
Головним у режисурі Юлія Ауг називає вміння створити атмосферу довіри на знімальному майданчику, де кожен учасник процесу відчуває свою значущість і свободу для експериментів. У своїй роботі Ауг-режисерка віддає перевагу матеріалам, які можна перевірити за допомогою архівів, документів, листів, свідчень. Її вистави часто народжуються з особистих та сімейних історій, але не зводяться до автобіографії, зберігаючи соціальну значущість.
Визнання глядачів і критиків
Визнання до Ауг прийшло не відразу. Спочатку її помітили критики та глядачі на кінофестивалях, потім — телеглядачі та міжнародні журі. Театральні критики відзначають її вміння працювати з простором і формою, а численні нагороди підтверджують її статус однієї з найсильніших кіноактрис.
Юлія Ауг зараз
Сьогодні Ауг працює насамперед як естонська режисерка та міжнародна актриса. Вона ставить вистави в Нарві та Таллінні, пише сценарії та бере участь у європейських кіно- й телепроєктах, продовжує зніматися в серіалах, виходить на сцену як театральна актриса. Шанувальники її творчості стежать за афішами вистав і концертів у Німеччині, щоб не пропустити подію за участю Ауг. Адже в планах актриси та режисерки — нові театральні постановки, кінопроєкти, написання сценаріїв.
Цікаві факти
Різнобічність професій
Юлія Ауг унікальна тим, що віртуозно поєднує ролі актриси, театрального режисера, кінорежисера та кліпмейкера. У кожній сфері вона — визнаний майстер.
Робота по обидва боки камери
Вона однаково органічна і в кадрі, і в режисерському кріслі. Цей досвід робить її унікальною: вона існує одночасно як актриса і режисерка.
Слідкуйте за афішами на kontramarka.de, щоб не пропустити заходи, де можна побачити Юлію Ауг на сцені наживо та насолодитися її талантом як актриси й режисерки.
