Зміст:
- Дитинство та юнацькі роки
- Дебют і успіхи на екрані
- Події на особистому фронті
- Фільмографія
Володимир Машков (Vladimir Mashkov) - популярний актор, який прекрасно зарекомендував себе також як продюсер, сценарист і режисер, керівник театру. Володар звання Народного артиста, нагороджений численними преміями. Прославився завдяки таким роботам, як "Злодій", "Тато", "Ідіот", "Ліквідація". Численні шанувальники захоплюються майстерністю його перевтілень і акторської гри.
Дитинство та юнацькі роки
Володя Машков народився осіннім днем 27 листопада 1963 року. Місце народження майбутнього артиста - місто Тула. Бабуся актора за національністю італійка. У молодості вона приїхала в СРСР будувати кар'єру педагога, де вийшла заміж і залишилася жити. Саме цим зумовлений темперамент артиста. У 60-х роках сім'я переїхала до Новокузнецька (Кемеровська область). Батьки Володимира були пов'язані з творчістю. Мама працювала режисером, а батько - актором у театрі ляльок.
У дитинстві майбутній народний артист мав волелюбну вдачу. Оцінки та поведінка залишали бажати кращого. Багато часу він проводив у компанії дворових хлопчаків, але водночас марив науковою діяльністю, дослідженнями і досягненнями в цій галузі. Володі легко давалися музика і біологія. Хлопчик також розвивав свій творчий потенціал. Він володів грою на гітарі, пізнавав закулісне життя, спостерігав за діяльністю батьків.
Ще в шкільні роки юнак дебютував на сцені. Він брав участь у постановках гуртка, ділив сцену з батьками, разом із ними їздив на гастролі. Здобувши середню освіту, Володимир планував вступати вчитися на біолога. До цього часу сім'я змінила місце проживання і переїхала до Новосибірська. Але любов до сцени у юнака була сильнішою за пристрасть до біології. Він подав документи в театральне училище. І пройшов.
Веселий, амбітний, активний студент був душею компанії. Жодне свято чи захід не обходилися без його присутності чи участі. Але поведінка зі шкільної лави не змінилася. У 1984 році Машкова відрахували з училища. Він вирушив до столиці, пробував свої сили в різних театральних вишах. У результаті став студентом студії МХАТ. Але буйний норов не дозволив закінчити популярний заклад. Юнака відсторонили від навчання і перевели в декоратори.
Тільки через рік Володимир зміг відновитися. Він навчався на курсі Олега Табакова. Під керівництвом генія юнакові вдалося закінчити виш. Творча кар'єра Машкова продовжила розвиватися. Він працював у театрі Чехова, грав у виставах "Ревізор", "Механічне піаніно", "Міф про Дон Жуана". А його робота в "Матроській тиші" змусила наставника заявити, що у світі з'явився справжній, талановитий актор.
Дебют і успіхи на екрані
Володимир Машков дебютував у кіно 1989 року. Першою видатною роботою актора стала мелодрама "Зелений вогонь кози". Через три роки він проявив себе як режисер. Під керівництвом Табакова були поставлені:
- "Зоряний час за місцевим часом";
- "Пристрасті за Бумбарашем";
- "Тригрошова опера".
У першій половині 90-х йому дісталася ключова роль у двох кінострічках "Ліміта" і "Підмосковні вечори". Вони принесли акторові популярність на арені вітчизняного шоу-бізнесу. Наступного року Володимир продемонстрував багатогранність таланту в успішному для нього фільмі "Американська дочка".
"Злодій", у якому акторові дісталася головна роль, відкрив йому двері на американську арену слави. Кінострічка була номінована на "Оскара" як найкращий зарубіжний фільм. За океаном Володимир брав участь у таких проектах, як "Американська рапсодія", "Танці в "Блакитній ігуані"", "У тилу ворога", "Давай зробимо це по-швидкому". Яскравою сторінкою цього періоду життя стала стрічка "Місія нездійсненна: Протокол фантом". Ці роботи підтвердили талант артиста, який особливо проявлявся у військових і драматичних сюжетах.
У 1997 році Володимир Львович Машков представив свою власну кінострічку "Сирота казанська". Святкова мелодрама була позитивно сприйнята критиками і глядачами. Через три роки Володимир приміряв на себе образ Омеляна Пугачова в "Російському бунті". А представлена через рік вистава "N 13" збирала цілі аншлаги у МХАТі.
Фільмографія Володимира Машкова сповнена успішних проектів. Ними захоплювалися критики і глядачі. До таких робіт належать: "Олігарх", "Тато" (у ньому актор зіграв не тільки головну роль, а й також виступав сценаристом, режисером і продюсером), "Статський радник", "Полювання на піранью". Грандіозним успіхом увінчалася картина "Ліквідація". У кримінальному серіалі Машков втілив образ сищика. За наступні роки колекція робіт Володимира поповнилася десятками успішних картин, у яких актор майстерно втілював будь-які образи, за що його стали називати "майстром перевтілення".
З 2018 року артист є керівником театру "Табакерка". Він зайняв місце творця студії Олега Табакова після його смерті. Трупа зустрічала нового керівника оплесками. При цьому артист продовжує вести діяльність у кіно. Він продовжує блищати на знімальному майданчику, виступає режисером, сценаристом, продюсером вітчизняних фільмів.
Події на особистому фронті
Володимир Львович кілька разів намагався побудувати міцну сім'ю. Перша дружина - Олена Шевченко, яка навчалася на одному курсі з Машковим. Шлюб тривав недовго. Олена подарувала Володимиру доньку Марію, яка наслідує приклад батька і будує кар'єру на сцені та в кіно. Вона зробила батька щасливим дідусем двох онучок.
Друга обраниця - Альона Хованська - російська актриса. Вони жили в цивільному шлюбі, який теж тривав недовго.
Третя дружина - дизайнерка та журналістка Ксенія Терентьєва. Вони прожили разом 4 роки. Але шлюб розпався з ініціативи Ксенії.
Незважаючи на три невдачі, Машков не поспішав ставити хрест на своєму особистому житті. У 4-й раз артист одружився з американською актрисою з українським корінням Оксаною Шелест. Стосунки тривали недовго. Пара розпалася через 2 роки.
Усі романи Машкова були під пильною увагою журналістів. Втомившись від такої зацікавленості з боку ЗМІ, сьогодні він приховує подробиці особистого життя і любовних пригод.
У каталозі артистів на сайті kontramarka.de ви можете слідкувати за новими подіями у творчості Машкова та біографіями інших видатних особистостей на арені вітчизняного шоу-бізнесу.
Фільмографія:
1989 - "Зелений вогонь кози"
1991 - "Любов на острові смерті"
1994 - "Ліміта"
1994 - "Підмосковні вечори"
1995 - "Американська дочка"
1997 - "Сирота казанська"
1997 - "Злодій"
1998 - "Два місяці, два сонця"
1999 - "Мама"
2000 - "Російський бунт"
2000 - "Танці в "Блакитній ігуані""
2001 - "Американська рапсодія"
2001 - "Давай зробимо це по-швидкому"
2001 - "У тилу ворога"
2002 - "Олігарх"
2003 - "Ідіот"
2004 - "Тато"
2005 - "Статський радник"
2005 - "Шпигунка"
2006 - "Полювання на піранью"
2007 - "Ліквідація"
2008 - "Домовик"
2011 - "Місія нездійсненна: Протокол Фантом"
2011 - "Распутін"
2013 - "Попіл"
2014 - "Григорій Р."
2015 - "Батьківщина"
2016 - "Екіпаж"
2017 - "Наліт"
2017 - "Рух вгору"
2018 - "Мідне сонце"
2019 - "Мільярд"
2019 - "Герой"
