Якщо говорити про гурти, які сформували сучасну українську музичну культуру, "Друга Ріка" обов'язково опиниться в цьому списку. Хоча, коли в середині 1990-х кілька хлопців у Житомирі почали репетирувати під Depeche Mode, ніхто й гадки не мав, що через кілька років вони стануть одними з головних символів української рок-сцени.
"Друга Ріка" зараз - це колектив, який збирає стадіони, і чиї пісні наспівують уже кілька поколінь фанатів. Артисти пройшли шлях від репетицій у залі Житомирського педагогічного інституту до головних сцен столиці. За цей час склад гурту кілька разів змінювався, були періоди творчого затишшя і серйозні проблеми зі здоров'ям соліста. Але, незважаючи ні на що, "Друга Ріка" залишилася вірною слухачам і своєму стилю, грає концерти в Європі й на батьківщині, доводячи, що справжня рок-музика не має терміну придатності та здатна об'єднувати серця навіть у найтемніші часи. З нагоди 30-річчя гурту згадуємо, як житомирські романтики підкорили Київ, Європу та серця сотень тисяч фанатів.
Народження гурту в Житомирі
Хоч офіційно саме 1996 рік вважається часом появи гурту "Друга Ріка", заснування музичного колективу відбулося трохи раніше. Усе почалося на початку 1990-х, коли в українському місті Житомирі зустрілися два музиканти зі схожими поглядами на творчість і з непереборним бажанням створювати власні пісні. Це були майбутній лідер гурту Валерій Харчишин і гітарист Олександр Барановський.
На той час українська музична сцена тільки-но формувала свій стиль і характер, а молоді виконавці пробували себе в різних форматах - від класичного року та поп-року до власних жанрових експериментів. Саме в такій атмосфері й почалося становлення колективу Друга Ріка.
Дитинство Валерія Харчишина та інших засновників
Майбутній фронтмен гурту Валерій Харчишин народився 26 травня 1974 року в невеликому містечку Любар (Житомирська область). Знайомство з музикою в нього почалося ще в ранньому дитинстві - з музичної школи, де хлопчик освоїв гру на трубі. Як пізніше згадував в інтерв'ю артист, у той час він слухав переважно класику. Рок у життя юнака прийшов трохи пізніше у вигляді творчості The Cure і Depeche Mode.
До речі, співаком Харчишин став майже випадково. Після закінчення школи Валерій вступив до Житомирського училища культури і мистецтв імені Огієнка на відділення духових інструментів. Юнак планував стати трубачем і був переконаний, що не вміє співати. Але на іспиті на прохання одного з членів комісії Харчишин виконав "Реве та стогне Дніпр широкий" (пісня на вірші українського поета Тараса Шевченка), і всі переконалися, що співати він таки може.
Двоє інших засновників гурту - Віктор Скуратовський (бас-гітара) та Олександр Барановський (гітара) - також із Житомира. Усі троє познайомилися під гуртожитком училища. З цього й почалася історія сходження колективу.
Перші репетиції в педагогічному інституті
У 1995 році Харчишин, Скуратовський і Барановський створили гурт під назвою Second River. Перші репетиції проходили в приміщенні Житомирського педагогічного інституту. До речі, саме в цьому навчальному закладі хлопці вперше вийшли на сцену у форматі гурту. Наприкінці 1996 року до колективу приєднався барабанщик Олексій Дорошенко.
Англомовний репертуар і вплив Depeche Mode
На початку свого творчого шляху гурт співав виключно англійською мовою, орієнтуючись на звучання Depeche Mode з його електронними текстурами, стриманістю і синтезаторним холодом. Але паралельно відчувався і гітарний вплив The Cure. Саме цей мікс - електроніка, постпанк і рок - став відправною точкою для естетики, яку гурт "Друга Ріка" пізніше трансформував у власний впізнаваний стиль.
Зміна назви гурту та перехід на українську мову
Час 1998-1999 рр. став переломним для гурту. Демозаписи Second River почув Володимир Лучкін, який пізніше став тур-менеджером іншого легендарного українського рок-колективу "Океан Ельзи". Творчість молодих музикантів справила на нього враження. Він запросив колектив на прослуховування для фестивалю "Майбутнє України", а також запропонував записатися на київській студії.
Чому Second River став "Другою Рікою"
Перехід від англомовного до українського репертуару, а заразом і зміна назви ("Друга Ріка" - дослівний переклад Second River) - усвідомлений вибір гурту. Хоч наприкінці 1990-х співати українською мовою було комерційно ризикованим, але для музикантів цей крок став маніфестом творчої ідентичності. Так із послідовників західних трендів "Друга Ріка" перетворилася на самобутніх артистів. Зміна назви відбулася якраз у період підготовки до фестивалю "Червона рута 1999". З цього моменту почалася нова історія гурту.
Переїзд до Києва і перші серйозні фестивалі ("Червона рута", "Майбутнє України")
Після зміни назви артисти переїжджають до Києва. Дебют на столичному майданчику відбувся на фестивалі "Рок-Екзистенція". Далі була "Червона рута". Але справжній прорив стався на сцені "Майбутнє України" 1999 року. Тоді молодий колектив посів перше місце, обійшовши більш ніж сотню суперників.
Прорив на велику сцену і перші хіти
Після фестивальних перемог музикантам із Житомира відкрився шлях до професійних студій звукозапису. Восени 2000 року "Друга Ріка" записує і випускає дебютний альбом. Треки миттєво потрапляють у радіоефіри. Починається шлях до великої сцени.
Дебютний альбом "Я є" та підтримка "Скрябіна"
Одними з перших, з ким "Друга Ріка" познайомилася в Києві, стали музиканти гурту "Скрябін". Саме вони допомогли тоді артистам-початківцям з треками та підтримали на початку творчого шляху. За підтримки Скрябіна житомирський колектив записує свій перший альбом "Я є". Платівка остаточно окреслила творчий почерк гурту: живий гітарний звук, глибокі тексти, інтонації на межі року та лірики. Восени того ж 2000 року "Друга Ріка" стає відкриттям фестивалю PROSTO ROCK.
Золота епоха і пік популярності (2004-2009)
Гурт остаточно входить до числа головних українських рок-колективів. Зали стають дедалі більшими, гастрольні маршрути ширшими, а публіка - відданішою. На початку 2005 року "Друга Ріка" випускає сингл "Так мало тут тебе", який викликав справжній фурор. Композиція 32 тижні не покидала верхніх рядків українських хіт-парадів. У квітні того ж року на піку популярності гурт випускає третій альбом - "Рекорди", який став "золотим". До збірки увійшли хіти, що стали народними: "П'ю з твоїх долонь", "Спи до завтра", "Відчиняй", "Три хвилини". Досі без цих пісень не обходиться жоден концерт, чи то виступ в Україні, чи то тур містами Європи.
З виходом альбому "Рекорди" гурт перейшов на модель повного самопродюсування, взявши на себе менеджмент, костюми, сценографію, зйомки, формування власного стилю.
У 2006 році виходить сингл "ДеньНіч", який уже традиційно для гурту за короткий час стає не просто популярним хітом, а найкращою піснею року. Незабаром "Друга Ріка" презентує чергову збірку, що складається з 13 найкращих треків, присвячену 10-річчю колективу.
Через два роки виходить ще один, четвертий альбом "Мода" з динамічним хітом "Фурія". Він незмінно на концертах викликає потужний відгук у глядачів. Цей рік ознаменувався для Харчишина ще однією перемогою - він отримав звання найкращого вокаліста за версією музичної премії "НеПопса".
Експерименти і нові горизонти
2010-ті стали для гурту часом творчих пошуків та експериментів. "Друга Ріка" відмовилася від шаблонного поп-року на користь складніших форм.
У 2011 році артисти випускають спільну пісню з Вірою Брежнєвою "Скажи" - ліричну музику із соціальним підтекстом. 2012 рік ознаменувався релізом першої частини альбому "Метанойя". Одночасно Харчишин запускає благодійний марафон "Я буду жити" - соціальний проект, присвячений боротьбі з лімфомою. Благодійність відтоді стає невід'ємною частиною соціального життя музикантів.
У 2014 році виходить шостий студійний альбом Supernation і однойменний музичний фільм про колектив. Тоді ж гурт переживає чергову зміну складу - колектив залишає один з його засновників Віктор Скуратовський, який замість музики вирішив зайнятися кліпмейкерством. Йому на зміну прийшов гітарист Андрій Лавриненко.
"Друга Ріка", біографія якої має багато яскравих сторінок, у 2025 році наважується на черговий сміливий експеримент - запускає серію концертів з оркестром народних інструментів НАОНІ в Національній опері України. Глядачі тепло прийняли колаборацію - кожен виступ збирав повні зали.
У 2016, на честь 20-річного ювілею, колектив вирушає в тур Україною, що складається з більш ніж 20 концертів, а вже наступного року тішить шанувальників черговою збіркою "Піраміда". У цей період українські зірки в Європі, США та Канаді стають частими гостями, а публіка швидко розкуповує квитки, щойно оголошують місця і дати майбутніх шоу.
"Друга Ріка" зараз: 30-річчя, нові сингли та кліпи
Період 2025-2026 - час чергового ювілею гурту, а також нових релізів і масштабних концертів. Навіть зараз, коли за спиною артистів уже 30 років творчої діяльності, вони продовжують дивувати шанувальників новими хітами.
Нові сингли та кліпи 2022-2026 років
Після тимчасового затишшя гурт повернувся до студійної роботи. У 2025 презентувала сингл "Залишаю дім", присвячений мільйонам українців, змушених покинути рідні домівки. У 2026 вийшла чергова новинка - "7'Я в онлайні" - про любов і близькість в епоху, коли фізична присутність стала розкішшю.
Головною подією 2025-2026 стало ювілейне шоу "Я є! 30 років", присвячене 30-річному ювілею колективу. Після грандіозного шоу в київському Палаці спорту "Друга Ріка" вирушила в тур Україною та Європою.
Поточний склад і життя учасників
Склад гурту "Друга Ріка" у 2026 році:
Валерій Харчишин - вокал, труба, тексти;
Олександр Барановський - гітара;
Олексій Дорошенко - барабани;
Сергій Біліченко - гітара;
Сергій (Шура) Гера - клавіші, бек-вокал;
Андрій Лавриненко - бас-гітара.
Учасники колективу давно вийшли за рамки лише музики. Валерій Харчишин, наприклад, успішно реалізував себе в кінематографі, зайнявся громадською діяльністю, бере участь у різних проектах, один із найяскравіших - "Танці з зірками". Інші учасники групи паралельно займаються кліпмейкерством, розвитком індустрії звукозапису.
Дискографія та престижні номінації
За три десятиліття "Друга Ріка" випустила близько десятка альбомів і збірок, найбільш знакові серед них:
"Я є";
"Два";
"Рекорди";
"Мода";
"Метанойя";
"Піраміда".
За роки кар'єри гурт зібрав багато престижних музичних нагород і номінацій. Серед них YUNA, Best Ukrainian Act у рамках MTV Europe Music Awards, "Золота жар-птиця". Але найголовніше досягнення - любов публіки, яка дає змогу артистам упродовж 30 років збирати зали та стадіони.
