Геннадій Хазанов (Gennadiy Hazanov) - радянський і російський артист естради, актор, телеведучий, громадський діяч, багаторічний керівник Московського театру естради. Шаленій популярності цього майстра розмовного жанру міг би позаздрити будь-який сучасний стенд-ап комік. Образи, створені ним у кіно або на сцені, улюблені мільйонами. Монологи і пародії розібрані на цитати. Артистові минув восьмий десяток, але він, як і раніше, багато часу проводить на сцені, перед публікою і камерами.
Дитинство та юнацькі роки
Майбутня знаменитість з'явився на світ 1 грудня 1945 року в Москві. Свого батька Геннадій не знав. Мама хлопчика працювала інженером, але все життя мріяла про кар'єру актриси. Вечорами вона грала на сцені народного театру, який працював при ДК заводу. Хазанов згадує, як у дитинстві часто чекав її за лаштунками.
У театрі хлопчикові дуже подобалося. Незабаром він сам почав займатися в самодіяльному гуртку, виступав на шкільних вечорах, пародіював відомих особистостей, учнів і вчителів.
Поступившись наполяганням матері, яка хотіла бачити сина на сцені, Геннадій пішов вчитися в музичну школу. Він старанно грав на фортепіано, але кар'єра музиканта його зовсім не приваблювала. Набагато більше хлопчику подобалося дивитися виступи знаменитого Аркадія Райкіна. Геннадій заучував його монологи, копіював манери і голос, мріяв стати таким, як він. У віці 14 років підліток прийшов на концерт метра і познайомився з ним особисто. Захоплена промова і захоплення в очах хлопця так зворушили Аркадія Ісааковича, що він розпорядився видати Хазанову абонемент на його концерти.
Знайомство з Райкіним ще більше зміцнило Геннадія в бажанні стати актором. Щоб наблизити мрію, він перевівся до вечірньої школи і пішов працювати на завод. Рішення пояснювалося просто. Загальноосвітні школи в цей час переводили на одинадцятирічну освіту, а у вечірці можна було отримати атестат після 10 класу.
Закінчивши навчання, Геннадій подав документи в усі театральні виші столиці, але його нікуди не взяли. Прислухавшись до поради Олександра Ширвіндта, Хазанов спробував вступити до циркового училища. Але його не взяли і туди. Геннадій був змушений піти вчитися в будівельний інститут.
У виші Хазанов захопився грою в КВК, став брати участь у постановках, де вперше приміряв на себе образ сором'язливого студента кулінарного технікуму. Студія МІСІ часто виступала з концертами, появу цього персонажа Геннадія на сцені глядачі завжди зустрічали бурхливими оплесками. Через рік юнак залишив МІСІ і все-таки вступив до циркового училища.
Творча діяльність
Після закінчення навчального закладу Хазанов почав працювати конферансьє в оркестрі знаменитого Леоніда Утьосова. Потім перейшов у "Москонцерт", де перепробував практично всі амплуа - від клоунади до пародії. Остання ідея виявилася вельми вдалою. За час роботи на сцені Хазанов виконав безліч іскрометних пародій на знаменитостей, проте справжній успіх прийшов до нього як до артиста розмовного жанру.
1974 року Геннадій взяв участь у всесоюзному конкурсі, де, представивши на суд журі монолог Альтова "Премія" і кілька пародій, завоював звання лауреата. Ця подія стала відправною точкою його творчої біографії. Про Хазанова заговорили як про талановитого естрадника. Після того, як "студента кулінарного технікуму" показали в одній із телепередач, гуморист прокинувся знаменитим на всю країну.
За короткий проміжок часу артист став зіркою, справжнім майстром репризи. Його монологи "Папуга", "Мрія", "Кіт", які назавжди увійшли до золотого фонду вітчизняного гумору, слухали в усіх куточках країни. Глядачі із задоволенням ходили на його виступи.
1978 року Хазанов представив на суд публіки першу сольну виставу "Дрібниці життя", що складається з найпопулярніших мініатюр. За ним послідувала друга постановка, що отримала назву "Очевидне і неймовірне". Її прем'єра пройшла з великим успіхом. Незважаючи на це, через 3 роки спектакль заборонили до показу, оскільки цензура угледіла в монологах артиста гострий сатиричний підтекст. Сам Хазанов надовго зник із телеекранів і був змушений виступати на закритих концертах.
Невдачі не зломили артиста. Через деякий час він поставив виставу "Вибране", ще через рік - "Маленькі трагедії...". Тоді ж гуморист заснував естрадний колектив "МОНО".
Драматичний талант Хазанова виявився не менш яскравим. Його дебютом на цьому терені стала вистава Сергія Юрського "Гравці". Прем'єра постановки, що відбулася на сцені МХАТ, пройшла з великим успіхом. Для багатьох театралів ім'я Геннадія Хазанова на афіші стало повною несподіванкою. Естрадник, пародист - у п'єсі Гоголя! Однак артист блискуче впорався з роллю Дергунова.
У 1997 році Хазанов став художнім керівником Театру естради. Він обіймає цю посаду донині, продовжуючи грати в кількох спектаклях. Співпрацює артист і з іншими театрами. Серед його останніх робіт:
- "Рятувальники";
- "Фальшива нота";
- "Американські гірки".
Крім театру, Хазанов успішно знімається в кіно. Його фільмографія налічує близько 20 картин і серіалів, серед яких "Маленький гігант великого сексу", "Джуна", "Поліцейські і злодії", "Моя прекрасна няня". Крім того, Хазанов неодноразово знімався в "Єралаші", озвучував низку мультфільмів. Найвідоміший із них - про пригоди папуги Кеші.
Геннадій Вікторович часто з'являється на телебаченні. У різний час він був ведучим "Сімейного вироку", учасником ток-шоу "До бар'єру!", членом журі КВК та інших проектів Першого каналу.
Крім усього іншого, Хазанов займається громадською діяльністю, бере участь у політичному житті країни, викладає в РАТІ. Його заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва відзначені безліччю нагород.
Особисте життя
Своїм особистим життям Геннадій Вікторович задоволений, сім'ю вважає головною опорою. У шлюбі актор перебуває вже 50 років. Його дружина Злата не тільки підтримує свого чоловіка в побуті, а й є його менеджером, а також займається власними бізнес-проектами.
Вони познайомилися в театральній студії МДУ "Наш дім", стали зустрічатися і незабаром одружилися, незважаючи на заперечення мами нареченої. Відразу ж задумалися про дітей. Як і багато чоловіків, Хазанов мріяв про спадкоємця, але народилася дівчинка, яку назвали Алісою.
Дочка завжди була гордістю батьків. Вона добре вчилася в школі, з відзнакою закінчила хореографічне училище, танцювала у Великому театрі протягом 8 років. Отримавши травму, Аліса залишила сцену і влаштувалася викладачем у танцювальну студію. Зараз вона будує свою кар'єру в кіно, займається вихованням двох дочок.
Геннадій Вікторович дуже любить онучок, намагається проводити з ними якомога більше часу, але і про роботу теж не забуває. Всі подробиці про його творчі плани можна знайти в нашому каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Фільмографія
1976 - "Чарівний ліхтар"
1984 - "Весілля сойок"
1986 - "Як стати зіркою"
1988 - "Реквієм за Філеєм"
1992 - "Маленький гігант великого сексу"
1997 - "Поліцейські та злодії"
2000 - "Тихі вири"
2003 - "Снігова королева"
2004-2006 - "Моя прекрасна няня"
2006 - "Хто в домі господар?"
2007 - "Кривава Мері", "Пригоди солдата Івана Чонкіна"
2008 - "Атракціон"
2009 - "Наказано знищити! Операція: "Китайська скринька"
2011 - "Олімпійське село", "Фурцева"
2014 - "Кавказька полонянка"
2015 - "Джуна"
