Зміст:
- Вступ
- Благополучний жиган
- Гітарист у білому халаті
- Легенда шансону
Біографія Гаріка Кричевського
Його покоління дорослішало на тлі комуністичних гасел, мріючи про американські джинси. Коли з телеекранів і газет дивляться мудрі вожді, які уособлюють "стабільність", а домашня атмосфера просякнута зухвалим Висоцьким, дитина розвивається багатогранно, змалку привчається мислити метафорами. Пісні Гаріка Кричевського розповідають про складне життя такими простими і рідними словами, що вони стають мотивом, який у всіх на слуху.
Його "Киянка", "Привокзальна", "Мій номер 245" - більше, ніж просто хіти. Це народне надбання на кшталт фольклору, тільки свіже, актуальніше і, напевно, душевніше. Співак Гарік Кричевський співає про те, що зрозуміло з перших акордів, початкових рядків. Його пісенні образи - живі люди, їхні переживання, очищені від надуманої бутафорії. Це класичний, інтелігентний шансон, пронизаний світлою енергетикою і душевною теплотою.
Благополучний жиган
Біографія Гаріка Кричевського відрізняється від середньостатистичної канви радянського громадянина. Він народився в благополучній сім'ї медиків (батько - стоматолог, мама - педіатр) і, що найголовніше, його обласкали, але не розпестили. Батьки в маленькому хлопчику, який намагається наспівувати почуті мотиви, бачили не продовження себе нездійснених, а особистість, індивідуальність. Утім, спадкоємець все-таки пішов батьківськими стопами - вступив до медичного інституту, став лікарем, але це був - його вибір.
На тлі декорацій
Рік народження Гаріка Кричевського припадає на завершення "хрущовської відлиги". 1963 року країна, що повернулася зі сталінського заслання, жваво задихала новими творчими іменами. Брежнєвський застій намагався заглушити їхнє яскраве сяйво, щоб вони своїми ідеями, красивими емоціями не ставили під сумнів комуністичний "рай". Так з'явився принцип двозначності, коли люди, які продовжували самостійно думати, навчилися висловлюватися метафорами.
Ноти замість фраз
Майбутній співак, шансоньє, Гарік Кричевський (якщо офіційно - Георгій Едуардович) рано продемонстрував музичну обдарованість: за словами батьків, однорічний хлопчик ще не вмів розмовляти, але вже співав. Замість колискових він засинав під музику "заборонених виконавців", тож зовсім не дивно, що на одному з дитячих ранків Гарік заспівав крамольні на той час рядки з пісні Юза Альошковського (про "свободу і ночі в тюрмах").
Проби пера, клавіш, струн
Першим музичним інструментом Гаріка Кричевського стало фортепіано. Його педагог за цим фахом ставилася до викладання формально "без іскри". Ймовірно, тому увага живого життєрадісного хлопчика переключилася на шестиструнну гітару, якою він серйозно захопився в сьомому класі. Приблизно тоді ж прокинувся авторський талант. Перші пісні були, як це водиться у підлітків, про кохання, але без тужливої оскомуни, а зі спробами використовувати приємні метафори й образи.
Захоплення музикою поєднується зі спортом; уміння за себе постояти - обов'язкова умова, якщо хлопчина хоче, щоб його поважали. Творчість дорослого співака містить відгомони і явні посилання на дворову романтику, але нав'язливих "блатних" тем немає. Все-таки дається взнаки інтелігентне виховання і вища медична освіта. Але в біографії Гаріка Кричевського є досвід зіткнення з життям без прикрас.
Гітарист у білому халаті
Не вступивши до інституту з першого разу, він отримує робочий стаж, необхідний для повторного вступу, влаштувавшись санітаром. Спочатку довелося попрацювати в психіатричній лікарні, потім Гарік Кричевський перевівся на швидку допомогу. Паралельно музикант продовжує грати на бас-гітарі у вокально-інструментальному ансамблі.
ВІА - універсальний формат, який давав змогу творчим особистостям, зокрема з неформальним баченням реальності, отримати хоч якийсь легальний статус. Гарік Кричевський ще зі школи був учасником молодіжного ансамблю, а в студентські роки захоплення музикою дедалі виразніше набувало контурів покликання. Але співак, гітарист і студент бачив себе лікарем; після закінчення інституту він працює рентгенологом, плануючи зробити кар'єру гастроентеролога. Не вийшло, довелося обирати.
Між двох просторів
"Музичному вибору" посприяли політичні події, що відбувалися в країні. У 1991 році особисте життя Гаріка Кричевського "узаконилося": його дружиною стала дівчина на ім'я Анжела - колега по лікарській діяльності. Серпневий путч застав молоду пару на роздоріжжі: думок, орієнтирів, пріоритетів. Виїзд до Німеччини був спочатку пробним, а потім уже - з посвідкою на проживання.
З німецьким періодом у житті співака пов'язані перші творчі успіхи "високої проби". 1992 року Гарік Кричевський і його музичний колектив на київській студії "Аудіо Україна" записують музичний альбом, пісні з якого були розтиражовані "магнітофонними піратами" по всьому Союзу. Особливий успіх супроводжував композицію, яка потрапила до монтажного списку випадково: "Киянку" загальним рішенням відбракували за "легковажність", але на записі випадково внесли до плейлиста. Ця випадковість виявилася доленосною.
Легенда шансону
Далі було всесоюзне визнання, народні "дворові" хіти, насичений гастрольний графік. Гарік Кричевський - заслужений артист України і неодноразово - "Найкращий шансоньє року" за свої душевні пісні:
- "Львівський дощ";
- "Вона така красива";
- "Таня-джан";
- "Тест на кохання";
- "Мій номер 245";
- "Привокзальна";
- "Є тільки ти".
Сам співак вважає, що основне досягнення його життя - діти, яких у нього двоє: Вікторія і Даніель. Гарік Кричевський відкритий для спілкування. У 2018 році він відзначив 55-річний ювілей, але на сцені "розриває зал", як і за часів своєї музичної молодості. Каталог артистів на Kontramarka.de представляє цю чудову людину, неординарну особистість, романтика і свого філософа. Співак, як і раніше, відкритий для пропозицій, багато виступає, гастролює і готує - запис нового альбому. Свіжі новини про гастрольний графік і концерти знаменитого шансоньє в Німеччині можна дізнатися на сайті kontramarka.de.
