ВІА "Самоцвіти" (VIA Samocvety) - легендарний колектив, слава про який гриміла далеко за межами Радянського Союзу. Їхні пісні любили і знали напам'ять дорослі та діти. Щира лірика, прості мотиви, вічні теми, красиві голоси і професійний музичний супровід - у "Самоцветов" було все, щоб увійти в енциклопедію російської естради. Вони стали "пісенною класикою", багато їхніх пісень перейшли в статус народних. Наступного року ансамблю виповниться 50 років, а їхні шлягери досі залишаються улюбленими, затребуваними і живими.
Засновник, ідейний натхненник і керівник
Юрій Маліков - людина, якій ВІА "Самоцвіти" зобов'язані своїм існуванням. Саме йому належала ідея створення нового, неординарного і нетипового для Радянського Союзу колективу. Така думка відвідала його під час поїздки до Японії. Там він надихнувся закордонною музикою, продумав концепцію гурту, зробив перші напрацювання. Повертаючись додому, він віз із собою 15 ящиків імпортної апаратури, на яку спустив увесь зароблений гонорар.
Не гаючи часу, він одразу ж взявся за втілення задуманого: організував кілька прослуховувань, відібрав солістів, знайшов музикантів. У першому складі було 7 артистів, частина яких протрималася зовсім недовго.
З вибором назви Юрій Маліков не поспішав. Спочатку музиканти іменували себе просто "ВІА". Але після першого виступу потрібно було підібрати більш оригінальний псевдонім. У цьому допомогли слухачі радіопередачі, на якій вони виступали. Вибір припав на "Самоцветы" не випадково. По-перше, у найхітовішій їхній пісні "Увезу тебя в тундру" були слова: "Сколько хочешь самоцветов мы с тобой соберем...". А по-друге, назва точно характеризувала їхній ансамбль - кожен учасник розкривав різні грані таланту, доповнював інших, змушував колектив засяяти повною мірою.
Творчий шлях
Перший час після формування ВІА музиканти виконували композиції з репертуару "Бітлз" та акомпанували Олегу Анофрієву. Записавши кілька власних робіт, Юрій Маліков організував їхній дебютний виступ на радіо. У 1971 році в рамках ранкового ефіру про них зробили передачу, де ансамбль заспівав лише дві пісні. А через два місяці їхні композиції вже були в ротації різних радіопрограм. Незабаром їх запросили виступити на естрадному концерті в московському "Ермітажі". Успіх був приголомшливим, вони підкорили публіку, раз і назавжди завоювавши їхню любов.
Протягом року учасники гурту часто змінювалися, і тільки до кінця 1972 р. сформувався той склад, який записав більшу частину золотого фонду ВІА. До нього увійшли:
- Ірина Шачнєва;
- Сергій Березін;
- Геннадій Жарков;
- Валентин Дьяконов;
- Едуард Кролик;
- Анатолій Могилевський;
- Юрій Петерсон;
- Микола Раппопорт;
- Юрій Генбачов.
Ансамбль був одним із найпопулярніших колективів у ті роки. І на те були причини: вони єдині, хто виконував пісні патріотичного спрямування, учасники мали яскраві образи, що запам'ятовуються, на сцені, а самі композиції написані простою і доступною мовою без усіляких хитромудрих підтекстів. Це саме те, чого не вистачало на музичній платформі.
Наступні кілька років у "Самоцветов" були більш ніж насиченими. Вони об'їздили всі куточки Радянського Союзу, Латинську Америку і навіть Африку. Їхні виступи збирали публіку в 17 тис. глядачів, концерти проводилися щодня і за будь-якої погоди. Таким успіхом не міг похвалитися жоден вітчизняний виконавець чи гурт.
Так тривало до 1975 року. Будучи на вершині слави, більша частина колективу залишила проєкт і створила ВІА "Пламя". Але Юрій Маліков не опустив рук і створив неможливе: за 20 днів він знайшов нових, не менш талановитих музикантів, оновив репертуар і підготував програму сольного концерту. З цим матеріалом і свіжими обличчями він приступив до роботи.
В історії гурту стартував новий етап. Вони почали співпрацювати з іншими авторами, відійшли від традиційних пісень, стали грамотно підходити до висвітлення на концертах, змінили форму виступів. Замість нудних конферансьє проміжки між номерами заповнювали самі артисти. Вони спілкувалися з аудиторією, коментували свої пісні. Саме тоді був дебют майбутнього гумориста, а на той час - учасника ансамблю, Володимира Винокура. Подібні нововведення позитивно сприймалися публікою.
Успіх "Самоцветов" почав згасати після Олімпіади-80. Тоді в очікуванні світової події влада випустила в маси рок-культуру. Нова і невідома музика охопила жителів СРСР. До кінця 80-х ансамбль ще утримував увагу шанувальників, записував близько сотні композицій на рік, збирав аншлаги. Маліков доклав багато зусиль, щоб зберегти свій проєкт на плаву. Вони відійшли від звичного жанру, слідуючи віянню моди, почали організовувати музичні вистави. Але час брав своє: молодь, яка слухала "Самоцветов", подорослішала, а нове покоління віддавало перевагу свіжим стилям музики, та й самі артисти ВІА втомилися. Деякі почали займатися бізнесом, замислюватися про сольну кар'єру, приділяти більше уваги особистому життю. У 1992 році діяльність колективу призупинилася.
Повернення улюбленців публіки
Їхня перерва у творчій біографії тривала 3 роки. У 1995 їм запропонували зібратися заради зйомок програми "Золотий шлягер". Тоді на майданчик прийшли близько 30 артистів зі складів різних періодів. Після виходу передачі в ефір вони отримали позитивний відгук від емоцій і спогадів. Публіка скучила за "Самоцвітами" і деякі учасники вирішили возз'єднатися.
За часів СРСР ансамбль записав 4 альбоми, після відновлення діяльності поповнив дискографію майже на десяток платівок. Більша їхня частина включає ремікси, нові аранжування, попурі та парочку свіжих композицій. До 2019 року вони працювали у двох основних складах.
Сьогодні в "Самоцветах" виступають Юрій Маліков, Олена Преснякова, Олександр Нефьодов, Олег Слєпцов і Георгій Власенко. У них є репертуар зі 150 легендарних композицій, десятки нагород і премій, нові проєкти, багатющий досвід і, головне, - безмежна любов і визнання шанувальників. Про подальші досягнення колективу читайте в каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Дискографія:
1973 - "Моя адреса - Радянський Союз"
1973 - "Самоцвіти"
1975 - "У нас, молодих"
1980 - "Шлях до серця"
1983 - "Прогноз погоди"
1995 - "Там, за хмарами"
1996 - "Все, що в житті є у мене"
1996 - "Двадцять років потому"
1997 - "Ми стали іншими"
2000 - "Найкраще"
2001 - "Бульвар зірок"
2001 - "Записи 70-х, 80-х"
2003 - "Дзвіночок"
2003 - "Перше кохання"
2006 - "Новий любовний настрій"
2009 - "Grand Collection"
2009 - "NEW Самоцвіти"
2010 - "Золоті хіти"
2010 - "У нас, молодих"
2011 - "Самоцвіти" в оточенні зірок
