Максим Віторган (Maksim Vitorgan) - один із найзатребуваніших і найвпізнаваніших акторів сучасного російського кінематографа. Найбільшу славу принесли йому роботи "День виборів" і "День радіо", "Про що говорять чоловіки". Після виходу їх на екрани він викликав небувалий сплеск інтересу до своєї персони. Крім зйомок у кіно, він блискуче виступає на сцені московських театрів, веде телепередачі, бере участь у проектах. Він упевнено рухається вгору кар'єрними сходами і ще не раз здивує глядачів своїм талантом.
Дитинство та юність актора
Максим Еммануїлович народився 10 вересня 1972 року в Москві. З перших днів життя він був оточений розмовами про кіно і театр. Ледве вставши на ноги, бігав кінопавільйонами і за лаштунками сцени. Причиною тому були його відомі батьки. Еммануїл Віторган та Алла Балтер - популярні радянські артисти. Тож логічно, що "просочений" духом творчості Максим з раннього віку знав, яка доля йому уготована.
Незважаючи на щільний графік, постійні зйомки та участь у постановках, молоді батьки приділяли синові багато уваги. Він ріс в атмосфері любові та розуміння. Йому створили ідеальні умови, хоча особливим багатством сім'я Віторганів не могла похвалитися.
Зразковий і слухняний хлопчик вдома в школі виявляв величезний інтерес до лицедійства. Навчався він без особливого ентузіазму, хорошими оцінками батька і матір не балував.
Зате в інституті він надолужив згаяне сповна. Вступивши до ГІТІСу, він з головою поринув у навчання. Максим багато читав, ніколи не прогулював репетиції, тренувався цілодобово безперервно, не пропускав жодної постановки. Він вважався зразковим студентом, на якого викладачі покладали великі надії. І не помилилися.
Увесь цей час батьки дуже переживали, щоб ніхто не запідозрив їхнього сина в експлуатації сімейних зв'язків. Вони не допомагали йому на вступних іспитах, до 3 курсу не приходили на його виступи. Усе, чого домігся Максим, досягнуто власними силами.
Театральна кар'єра
Театр став першою сходинкою у творчому розвитку Віторгана. Оскільки в 90-ті роки радянський кінематограф переживав не найкращі часи, артисти шукали шляхи реалізації на живій сцені.
Ставши 1993 року дипломованим актором, він почав працювати в МТЮГу. Найяскравішими виставами тут стали "Гроза" і "Страта декабристів". У 1999 він перебрався в "Ленком", де продовжив брати активну участь у постановках. У 2001 він знову змінив місце роботи і заснувався в театрі Олега Табакова, а потім - у МХАТі імені О. П. Чехова.
Кочуючи з однієї сцени на іншу, він поповнював список своїх театральних робіт. Культовими постановками за участю Віторгана можна назвати "Жорстокі ігри", "Мудрець", "Секс, брехня і відео", "Антігона", "Злочин і покарання", "Ю".
Але найвидатнішою подією в житті Максима стала співпраця з учасниками театру "Квартет І". Робота з ними принесла справжню славу. Перша їхня спільна вистава "День радіо", викликала фурор і подарувала акторові всенародну любов. Постановки збирали аншлаги, публіка аплодувала стоячи, харизматичний і яскравий артист отримав визнання і від глядачів, і від критиків.
Ролі в кінематографі
Перші роботи у фільмографії Максима Віторгана з'явилися ще в студентські роки. Дебютною стала картина "Свєтік". За нею послідувала низка інших кінострічок, де актор виконував другорядні ролі. Ця практика дала йому змогу багато чому навчитися, відточити свій талант, розширити пізнання і перейняти майстерність у більш досвідчених колег по цеху.
До 2007 року на телебаченні він залишався практично непоміченим. Але рішення "Квартету І" про екранізацію вистав "День виборів" і "День радіо" кардинально змінили ситуацію. Ці картини стали класикою гумору і сатири, поповнивши золотий фонд російського кінематографа. Роль діджея Макса виявилася знаковою для Віторгана і принесла йому величезну популярність. На цій хвилі було знято продовження "День виборів 2", а також відмінний фільм "Про що говорять чоловіки", де актор бездоганно зіграв комедійних персонажів.
Відтоді в артиста немає ні хвилини вільного часу. Він постійно знімається в кіно, грає в театрі, шукає нові шляхи для реалізації.
Інша діяльність Віторгана
Максим нерідко висловлює невдоволення своєю кар'єрою. Він упевнений, що міг би досягти більшого в кіноіндустрії, зайняти вищу позицію в театральній ієрархії. Але для цього довелося б розірватися, адже, крім акторської діяльності, він реалізувався і в інших сферах.
У 2004 році він вперше виступив як режисер. Спочатку продюсував "Неголубой огонек" для "Рен-ТВ". Потім потрапив до лав організаторів фестивалю "Нашествие". Слідом ішли ще кілька проєктів. Найуспішнішими і найрейтинговішими були "Жіноча ліга" і "Дальние родственники".
Ще з кінця 90-х він виступав у ролі телеведучого. "Слабо?!", "Хочу знати", "Здрастуйте, дівчата", "Вустами немовляти", "Шерлоки" та інші програми він прикрашав своєю присутністю. Тонкий гумор, дотепність та інтелект давали йому змогу виходити з будь-якої ситуації та імпровізувати в кадрі.
У 2013 році його голос почули на радіостанції "Сіті FM". Він вів програму "Ранок у Москві". У творчій біографії Максима є також кілька відеокліпів.
Віторган має тверду громадську позицію і не боїться виступати з критикою на адресу нинішньої влади.
Особисте життя
У паспорті артиста на сьогоднішній день є вже три позначки про одруження. Перше він уклав з актрисою ТЮГу Вікторією Верберг. Вона народила двох дітей - Поліну і Данила.
Другою дружиною була маркетолог Наталія. Цей союз тривав близько року.
Третьою дружиною стала відома телеведуча і скандальна журналістка Ксенія Собчак. Знайомство їх відбулося на мітингу. На той час вона вже була у стосунках. Пара довго приховувала свій роман. Вони не афішували і не коментували абсолютно нічого. Весілля їхнє теж відбулося таємно від усіх, крім родичів і найближчих друзів. У 2016 році у них народився син Платон. Їхній сімейний союз називали зразковим, захоплювалися парою. Але 2018-го шанувальники помітили дещо недобре: подружжя почало з'являтися на публіці без обручок. Пішли плітки про розірвання шлюбу. Через деякий час підозри підтвердилися: Собчак і Віторган розлучилися, але виховувати сина продовжують разом.
Наприкінці вересня 2019 року стало відомо, що в актора є нова пасія - Ніно Нінідзе.
Як надалі розвиватиметься кар'єра Максима Віторгана, читайте в каталозі артистів на сайті kontramarka.de
Фільмографія (вибране):
1989 - "Свєтік"
2007 - "День виборів"
2008 - "День радіо"
2010 - "Про що говорять чоловіки"
2011 - "Про що ще говорять чоловіки"
2013 - "Мебіус"
2014 - "З Восьмим березня, чоловіки!"
2014 - "Щоденник Луїзи Ложкіної"
2016 - "Петербург. Тільки по любові"
2016 - "Втікачі"
2017 - "Погоня за шедевром"
2017 - "Максимальний удар"
2018 - "Прибулець"
2018 - "Підкидання"
2018 - "Нова людина"
