Чулпан Хаматова (Chulpan Khamatova) - видатна особистість. Її знають як талановиту артистку театру і кіно, ведучу телепрограм, громадського діяча, учасницю різних проектів і шоу. На її рахунку десятки призів кінофестивалів, премій, номінація "Найкраща актриса", почесних звань. На її честь навіть названо астероїд, а ім'я числиться в списку найвпливовіших жінок Росії. Благодійний фонд, де вона є співзасновником, врятував не одну тисячу дитячих життів.
Ранні роки артистки
Чулпан Наїл кизи Хаматова (повне ім'я) - народилася в Казані 1 жовтня 1975 року. У перекладі з татарської її ім'я означає "зірка світанку". Батьки - Наіль Ахметович і Марина Галімуллівна - працювали інженерами. Другою дитиною в родині був хлопчик Шаміль. Він на 10 років молодший, і сьогодні брат Чулпан теж став відомим актором.
З раннього дитинства Хаматова обожнювала співати, танцювати, виступати вдома перед дзеркалом і рідними. А ось перед великою публікою відчувала скутість і страх. Тому стати артисткою і підкорювати тисячні зали вона не мріяла. Хоча шалено любила дивитися вистави і близько до серця сприймала те, що відбувається на сцені. Її часто водили в ТЮГ, консерваторію, оперу і музеї. Особливу пристрасть дівчинка мала до книжок, яких було в інтелігентній родині багато. Читання й сформувало багату фантазію та уяву. Завдяки батькам Чулпан була всебічно розвиненою дитиною.
У юнацтві вона відвідувала школу олімпійського резерву, де займалася фігурним катанням. Так батько хотів поправити здоров'я малечі, яка дуже часто хворіла. Спорт зміцнив її імунітет, але фігуристка з неї не вийшла - дівчинка принципово не хотіла змагатися.
Акторський талант помітили у Хаматової ще в 5 класі, коли ставили виставу "Мертва царівна" за Пушкіним. А після виконання головної ролі в шкільній постановці "Маленький принц" вчителі пророкували їй велике майбутнє. І не помилилися.
Незважаючи на навчання у фізико-математичному класі, батьків-"технарів" і здібності до точних наук, Чулпан сказала собі, що стане актрисою. Після школи її без вступних іспитів прийняли до Казанського фінансово-економічного інституту. Але дівчина забрала звідти документи ще до початку перших занять і прийшла до приймальної комісії Казанського театрального училища. Заради неї організували позачерговий іспит і прийняли на курс Юнони Караєвої.
Театральні підмостки
Безмежний талант першокурсниці помітили одразу. Їй порадили вирушити до Москви і спробувати вступити до столичного вишу. Після року навчання Чулпан Хаматова поїхала за мрією. Її зарахували до ГІТІСу в майстерню Олексія Бородіна, і 1997 року вона отримала диплом.
Будучи ще студенткою, юна артистка грала на сценах Театру Місяця, Молодіжного (РАМТ), МХТу ім. О.П. Чехова, у "Незалежній антрепризі".
У 1988 році її запросили до трупи "Современника". Дебют у "Трьох товаришах" був феєричним. За цією постановкою пішли "Три сестри", "Мамапапасинсобака", "Гроза", "Гола піонерка", "Антоній & Клеопатра" та інші. Кожен її вихід на сцену був особливим. Театр для Хаматової - це не місце роботи, а справжнє життя. Кожне перевтілення в персонажа чесне і щире. Її поважають постановники та колеги, акторська гра стала прикладом для артистів-початківців. Глядачі приходять на вистави за участю Чулпан тільки заради неї.
Сьогодні "Современник" став для неї рідним. Вона продовжує служити цій сцені, хоча періодично з'являється і в інших театрах.
Кінокар'єра
Перший акторський досвід у кіно Чулпан Хаматова отримала ще в інституті. Але спроби не увінчалися успіхом. На чергові проби дівчина готувалася ґрунтовно. Це був кастинг на роль Каті у військовій драмі "Час танцюриста". Макіяж, детально продуманий одяг, бойовий настрій, непереборне бажання і яскраво виражений талант допомогли. Далі був знімальний процес, дебют кінофільму, і про Хаматову заговорили мільйони. Вона домоглася приголомшливого успіху, її номінували на престижну премію "Ніка" за найкращу жіночу роль.
Наступними і не менш успішними картинами стали "Країна глухих" і "Місячний тато". Після виходу цих фільмів на екрани на Чулпан чекало всенародне визнання. Здавалося, що кожен проект, де знімається ця актриса, приречений стати шедевром. Її нагородили преміями "Бригантини", "Кінотавра", вручили вже другу "Ніку". Але ж це були перші її роботи в кінематографі!
Уже тоді було зрозуміло, що на неї чекає велике майбутнє. Власне, так і сталося. Хаматову визнали однією з найталановитіших і найперспективніших молодих актрис вітчизняного кіно.
На початку 2000-х її "зоряна колекція" поповнилася двома видатними фільмами німецького виробництва: "Віктор Фогель - король реклами" та "Гуд бай, Ленін!". Ці події у творчій біографії артистки стали ключовими і принесли їй світову популярність. Другий проект увійшов до списку 100 найкращих кінострічок (за версією журналу Empire).
Секрет успіху актриси гранично простий. У кадрі або на сцені вона залишається такою, якою є в житті: смілива, відкрита, чуттєва і злегка дивакувата. Глибина і щирість у її виконанні підкорили глядачів не тільки в Росії, а й далеко за її межами.
Хоча саме кіно принесло їй славу і популярність, театр для Чулпан рідніший. У ньому немає стіни між глядачем і артистом.
Громадська діяльність
Благодійність у житті Хаматової займає не менше місця, ніж акторство. З 2005 року фонд "Подаруй життя" працює над приверненням уваги до дітей з онкологією. За цей час зібрано сотні мільйонів рублів для лікування тяжкохворих пацієнтів, відкрито в Москві Центр дитячої гематології, онкології, імунології.
Особисте життя
Чулпан Наілевна Хаматова - одна з найзагадковіших і найпотаємніших персон російського шоу-бізнесу. Вона уникає коментарів та інтерв'ю про особисте життя, рідко з'являється на урочистих заходах і світських раутах.
Першим чоловіком актриси був Іван Волков. Ранній шлюб (їй 18, йому 19) проіснував 7 років. За цей час у них народилися дві доньки - Аріна та Ася.
Наступним обранцем став Олексій Дубінін. Вони жили в цивільному шлюбі, спільних дітей не обзавелися.
Вдруге Чулпан вийшла заміж за відомого режисера Олександра Шейна. У 2010 у них народилася дочка Ія. Цей творчий і сімейний союз триває донині. Хоча в пресі з'являлися розмови про їхнє розлучення, подружжя це не коментує.
Сьогодні актриса продовжує зніматися в кіно, грати в театрі, розширює благодійну діяльність. Про всі її успіхи можна дізнатися в каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Фільмографія (вибране):
1997 - "Час танцюриста"
1998 - "Країна глухих"
2001 - "Левова частка"
2004 - "72 метри"
2004 - "Діти Арбата"
2004 - "Сучий син"
2005 - "Загибель імперії"
2005 - "Казус Кукоцького"
2006 - "Доктор Живаго"
2008 - "Паперовий солдат"
2010 - "Будинок Сонця"
2015 - "Синдром Петрушки"
2016 - "Таємнича пристрасть"
2018 - "ВМаяковський"
