Балет Сухішвілі — візитна картка Грузії та один із найвідоміших танцювальних колективів у світі, який у пресі за свою яскравість та неймовірну енергетику часто називають восьмим чудом світу.
За понад 80-річну історію колектив об’їздив майже 100 країн світу та дав понад 11 тисяч концертів. Грузинський балет Сухішвілі виступав на сценах Бродвею та Ла Скала, де виходив на біс 14 разів, встановивши світовий рекорд і посівши почесне місце в Книзі рекордів Гіннеса. У різні часи ним захоплювалися королева Англії, Вінстон Черчилль, Франклін Рузвельт. Сьогодні колектив продовжує гастролювати, дає концерти в різних країнах Європи. Дізнатися, де саме відбудеться найближчий концерт, і замовити на нього квитки можна на Kontramarka.de.
Балет Сухішвілі: легенда грузинської сцени
Балет Сухішвілі — це державний академічний ансамбль народного танцю Грузії. Він став першою професійною трупою в країні, і згодом за його зразком було створено багато інших грузинських ансамблів.
Офіційною датою заснування колективу вважається 1945 рік, але насправді ансамбль з’явився набагато раніше, а 11 червня 1945 року балет Сухішвілі отримав статус державного. Пізніше цю дату вирішили вважати днем народження ансамблю.
Ранні роки та засновники
Історія створення колективу почалася з історії кохання двох артистів — Іліко Сухішвілі та Ніно Рамішвілі, які вирішили перенести старовинний грузинський фольклор на професійну сцену.
Іліко Сухішвілі та Ніно Рамішвілі: сім’я та походження
Майбутні засновники балету Сухішвілі познайомилися в театрі Тбілісі, де тоді працювали. Ніно Рамішвілі вступила туди після закінчення хореографічної студії італійки Марі Періні, яка свого часу підготувала ціле покоління видатних танцюристів. Іліко Сухішвілі на той момент уже працював у театрі хореографом-постановником, а в деяких балетних виставах і сам танцював.
З юних років Сухішвілі не полишала мрія створити танцювальний ансамбль, який би оживив на професійній сцені всі напрямки грузинської народної хореографії. І коли між Іліко та Ніно спалахнув роман, вони об’єднали свою пристрасть у спільну мрію, створивши унікальний тандем, який у підсумку подарував світові легендарний Національний балет Грузії.
Стосунки між артистами почалися, коли Ніно було 20, а Іліко — 21 рік. Спочатку пара мешкала в батьківському домі Рамішвілі — разом із її матір’ю, сестрою та братом. Батько балерини практично все життя провів у засланні за те, що «не запобіг поширенню антирадянської літератури», але листом із заслання благословив пару. До речі, те, що Ніно є «дочкою ворога народу», пізніше не раз позначиться на її танцювальній кар’єрі — будуть і доноси, і відмови у візі для виїзду з колективом на гастролі за кордон. А в 1937 році дівчині навіть довелося піти з улюбленого Театру опери та балету: одна з провідних балерин звинуватила Ніно в спробі її отруїти. Слідом за коханою з театру пішов і Сухішвілі.
1945 рік і створення ансамблю в Тбілісі
Хоча офіційною датою заснування балету Сухішвілі вважається 1945 рік, за однією з версій дозвіл на створення трупи хореограф отримав від Сталіна ще в 1937 році. Кажуть, щоб переконати керівництво, Іліко навіть довелося танцювати прямо в кабінеті ЦК партії, видаючи свої авторські постановки за старовинний грузинський народний танець. Перший виступ у статусі державного ансамблю Сухішвілі дав 11 червня 1945 року. Тоді трупа складалася всього з 35 осіб.
Освіта та початок кар’єри
Перш ніж здобути всесвітню славу, артистам довелося пройти серйозну школу. Академічна підготовка танцюристів стала фундаментом, на якому засновники побудували свою хореографічну систему.
Тбіліський хореографічний училище
Головною «кузнею» кадрів для ансамблю стало Тбіліське хореографічне училище. Сам Іліко навчався там з 1922 по 1924 рр., а Ніно — з 1922 по 1927. Перевагою цієї школи для майбутніх учасників колективу стало поєднання класичної балетної майстерності та пластики, характерної для грузинського народного танцю.
Підготовка танцюристів була суворою: нескінченні розтяжки, відпрацювання складних стрибків і, головне, дисципліна для всіх без жодних поблажок. Але саме ця сувора школа сформувала неповторний стиль і віртуозність ансамблю, в якому гармонійно поєдналися стримана грація жінок та експресія чоловіків.
Перший концерт і перші гастролі
Після успішного дебюту в липні 1945 року в Тбілісі ансамбль вирушив підкорювати інші міста. З 1948 року розпочалися гастролі містами СРСР. Колектив виступав на головних сценах Москви, Ленінграда та інших великих міст.
Того ж року відбулися й перші закордонні гастролі до Європи. Потім були виступи в Австралії та Америці, після яких колектив здобув світове визнання й на десятиліття закріпив за собою звання найкращого.
Прорив і світове визнання
Справжня слава прийшла до колективу в 1960-х, коли балет почав регулярно виступати за межами СРСР на найбільших сценах світу.
Знакові постановки: «Картулі», «Хорумі», «Ачарулі»
Репертуар ансамблю ґрунтується на золотому фонді грузинської хореографії. Ось лише деякі з постановок, що принесли колективу визнання.
«Картулі» — старовинний грузинський весільний танець, який сучасники називають хореографічною поемою про кохання. Саме цей номер приніс світову славу Рамішвілі та Сухішвілі. Особливість танцю полягає в тому, що хоч він і парний та покликаний передавати почуття чоловіка до жінки, але протягом усього номера партнери рухаються на певній відстані, не торкаючись одне одного, що символізує чистоту стосунків.
До репертуару колективу увійшли й старовинні бойові танці, як, наприклад, аджарський «Хорумі». Постановка відображає хоробрість і майстерність грузинських воїнів. Балет Сухішвілі точно відтворив традиційний танець. На сцені лише чоловіки, а сюжет постановки поділений на 4 частини, які відображають традиційні дії армійського загону (пошук місця для табору, таємна розвідка, битва, святкування перемоги).
Зовсім інший настрій у «Арчулі» — веселого, завзятого танцю, який виконують у барвистих національних костюмах. Ця постановка стала однією з візитних карток колективу та увійшла до золотого фонду грузинської хореографії.
Гастролі в Європі та США
Після перших гастролей по СРСР ансамбль відвідав Польщу, Румунію, Чехословаччину, Фінляндію, Францію, США. З кожним роком географія концертів дедалі розширювалася.
Одним із найбільш знакових концертів балету Сухішвілі став виступ у міланському театрі «Ла Скала» у 1967 році. Ця подія стала знаковою з кількох причин. По-перше, це був перший ансамбль народного танцю, який виступив на сцені знаменитого театру. По-друге, того дня завіса «Ла Скала» підіймалася рекордну кількість разів — 14. Саме стільки глядачі викликали колектив на біс. До цього рекорд за кількістю овацій утримував Енріке Карузо, який повертався на сцену 11 разів. Тоді світова преса написала: «Грузинські артисти балету — сама досконалість!».
Не менший ажіотаж викликали й перші виступи колективу у Франції. Перед концертом у Парижі черга до залу простяглася на 3 квартали, а балет встановив черговий рекорд: зібрав 35 аншлагов поспіль в одному й тому ж місці. На французьких виступах колективу була присутня велика кількість відомих людей: від балетмейстера Сержа Ліфара до акторів Жана Маре, Іва Монтана, Жерара Філіпа та багатьох інших. Пізніше Іліко Сухішвілі зізнавався, що ніколи в житті не бачив нічого подібного.
До речі, «Сухішвілі» вплинув не лише на світ музики, а й на тодішні модні тренди. Дизайнери, серед яких був і молодий Ів Сен-Лоран, натхненні яскравими національними костюмами грузинських танцюристів, започаткували в Європі моду на високі чоботи, хутряні шапки та широкі смугасті пояси з великими бантами.
Колективу аплодували в Альберт-холі в Лондоні, Метрополітен-опері в Нью-Йорку, на арені Медісон-сквер-гарден. Після американського турне газети The New York Times і Daily Mail назвали артистів «ураганом на сцені» та «літаючими грузинами». А в 1990 році балет був визнаний найкращим шоу року на Бродвеї. Аналогічне звання колектив отримав і в 2001 році, повторивши свій феноменальний успіх під час чергового турне.
Сьогодні гастролі по всьому світу тривають. Актуальні розклади, а також квитки на концерти в Німеччині та інших європейських країнах ви завжди знайдете на нашому сайті.
Стиль і жанр
Балет Сухішвілі зараз, як, втім, і протягом усієї своєї історії, працює в жанрі грузинського народного танцю, але представляє його на академічному рівні. Колектив систематизував та адаптував до сценічної версії унікальний грузинський фольклор.
Грузинський народний танець і музика
У ансамблю є своя впізнавана техніка, яка змушує глядачів із завмиранням серця спостерігати за тим, що відбувається на сцені:
танцюристи рухаються на носочках у м’яких шкіряних чоботях, без характерних для балету пуантів;
у постановках присутні блискавичні падіння на коліна;
використання елементів кинджального танцю, джигітовки та сценічного фехтування, коли від ударів шабель летять справжні іскри.
У номерах завжди помітний контраст: чоловіча експресія та сила протиставляються жіночій грації, коли танцівниці буквально пливуть по сцені. Ще одна особливість балету — усі виступи відбуваються під живу музику оркестру національних інструментів Грузії — долі, пандурі, чонгурі, зурни. Костюми артистів також точно відповідають народним — шиються з натуральних тканин, прикрашаються камінням і характерною вишивкою металевими нитками.
Найвідоміші постановки
Кожен номер із золотого фонду ансамблю — це невеличка вистава зі своїм сюжетом. Але серед них є такі, що змушують тремтіти серця навіть у людей, байдужих до народних танців.
«Самайя», «Мтіулурі», «Лезгінка»
Одна з найвідоміших постановок — «Самайя». Це величний танець трьох жінок, який символізує юність, материнство та мудрість. Натхненням для його створення стали старовинні фрески із зображенням цариці Тамари. Цей номер вважається одним із найвитонченіших у репертуарі балету.
Зовсім іншу енергетику несе «Мтіулурі» — змагальний танець гірських жителів, у якому багато стрибків і трюків, покликаних продемонструвати чоловічу силу. Під час перегляду цієї постановки неможливо не захоплюватися потужністю танцюристів та їхнім бездоганним відчуттям ритму.
Всесвітню популярність здобула й «Лезгінка». Як зазначають знавці народних танців, постановка Сухішвілі вийшла набагато складнішою та яскравішою за дагестанський оригінал, тому глядачам настільки цікаво спостерігати за кожним рухом артистів на сцені.
Дискографія та медіапроєкти
Успіх колективу швидко вийшов за межі концертних залів. Згодом почали з’являтися платівки з музикою, їхні виступи почали транслювати по телебаченню, а пізніше навіть з’явилися записи на кшталт «Балет Сухішвілі: найкраще».
Записи на «Мелодії» та телевізійні виступи
Одним із перших популярність ансамблю підхопив найбільший музичний лейбл СРСР «Мелодія». Протягом 1960–1980 рр. він випускав платівки з музикою з постановок балету Сухішвілі.
Про колектив у різні часи знімали й продовжують знімати документальні фільми та телепроєкти, записи їхніх найкращих виступів регулярно показували на радянському центральному телебаченні, а зараз транслюють на тематичних телеканалах. Більша частина архівних записів оцифрована і, поряд із сучасними зйомками, доступна для перегляду в інтернеті.
Особисте життя та спадщина
Балет Сухішвілі, який був створений парою двох молодих закоханих артистів, з часом перетворився на сімейну справу. На чолі легендарного колективу від самого початку його заснування стоять представники одного прізвища.
Ансамбль сьогодні: керівники та репертуар
Іліко Сухішвілі та Ніно Рімішвілі незмінно залишалися керівниками колективу протягом 40 років — до 1985 року. Після смерті батька цю роль взяв на себе син подружжя — Тенгіз Сухішвілі з дружиною Інгою, які спочатку також були частиною колективу. З початку 2000-х років керівництво перейшло до онуків засновників — тезок своїх знаменитих дідуся та бабусі — Іліко та Ніно Сухішвілі.
Сьогодні у складі балету Сухішвілі разом із танцівниками, музикантами, керівництвом та технічним персоналом налічується понад 500 осіб. Серед них — понад 100 танцівників.
Багато хто переконаний: саме завдяки тому, що керівництво колективом передається суто всередині родини, ансамблю вдалося здійснити практично неможливе: зберегти абсолютну автентичність і геометрію грузинського танцю, закладені засновниками. При цьому кожне покоління керівників дбайливо осучаснює якість звучання та сценічне шоу, завдяки чому стародавня грузинська хореографія навіть у XXI столітті залишається затребуваною в різних країнах світу. Цей успіх відкриває двері для масштабних спільних проєктів, у яких балет Сухішвілі та сучасні французькі, німецькі, українські артисти в Європі виступають на одній сцені, стираючи культурні кордони.
Цікаві факти
У колекції балету Сухішвілі є понад 2500 сценічних костюмів, частина з яких зберігається у власному музеї ансамблю.
Після виступу колективу у Великій Британії захоплена королева Єлизавета II особисто вручила Іліко Сухішвілі золоту медаль.
У 1986 році під час виступу в Індії сцена, зведена під відкритим небом, не витримала і почала розвалюватися. Щоб концерт не зірвався, а артисти не травмувалися, кілька десятків чоловіків із числа глядачів до кінця виступу підтримували настил сцени буквально на своїх плечах.
