Юрій Шатунов (Yuriy Shatunov) - справжня легенда російської естради. Будучи в складі колективу "Ласковый май", він домігся неймовірного успіху. До досягнення 18-річного віку у юнака не було музичної освіти, батьківської любові та підтримки, зв'язків у шоу-бізнесі. Зате він мав абсолютний слух, оригінальний вокал, цілу армію прихильників і всенародне обожнювання. Після розпаду першого радянського молодіжного бойз-бенду молодий виконавець зробив невелику паузу. А набравшись сил та енергії, почав писати нову сторінку творчої біографії під назвою "сольна кар'єра". І сьогодні він для багатьох залишається не просто улюбленим співаком, а справжнім символом епохи юності.
Важке дитинство
Народився Юрій Васильович Башкирії, в селищі Кумертау 6 вересня 1973 року. Стосунки між його батьками були складними, тому батьківське прізвище малюкові не взяли. Практично відразу після народження хлопчика віддали під опіку бабусі в інше місто. Мати Віра і батько Василь протягом трьох років намагалися побудувати нормальну сім'ю, але в підсумку все одно розлучилися. Однак дитину забирати ніхто не поспішав.
Коли Юрі виповнилося п'ять років, бабуся померла. На той час його мама вже жила з новим чоловіком. Той не хотів приймати в сім'ю чужого сина, багато пив і постійно скандалив. З раннього віку Юрію доводилося просто тікати з дому, щоб не потрапити під гнів вітчима.
Деякий час хлопець жив у рідної тітки - Ніни Гаврилівни. Вона була учасницею ансамблю народної пісні і всіляко намагалася навчити Юрія музичної грамоти. Але племінник навідріз відмовлявся вчитися, до того ж, що вже тоді мав ідеальний слух і міг підібрати будь-яку мелодію на гітарі.
У 1982 році Віра Шатунова відправила сина в інтернат. Через два роки вона померла. Ставши сиротою за живого батька, хлопчик знаходив відраду в рідкісних візитах до Ніни Гаврилівни. Вона була єдиною, хто виявляв до нього турботу і любов.
У 1985 році Юра знайшов ще одну "рідну" людину. Це була директорка дитячого будинку Валентина Тазекенова. Вона взяла хлопчика під свою відповідальність і всіляко про нього піклувалася. Коли її перевели в Оренбурзьку школу-інтернат на посаду керівника, Шатунов пішов за нею. Саме там він "подружився" з музикою.
Період "Ласкового мая"
У новому інтернаті Юрій познайомився з керівником музичного гуртка Сергієм Кузнєцовим. Той саме шукав виконавця для власних композицій. Молодий, перспективний і симпатичний володар абсолютного слуху був ідеальним варіантом. Для Шатунова написали кілька пісень і взялися за репетиції. Тоді ж до складу увійшли бас-гітарист В'ячеслав Пономарьов, настроювач світломузики Сергій Сєрков і сам Кузнєцов. Вони назвалися "Ласковый май".
Перші виступи були 1986 року - спочатку в інтернаті, а потім у місцевому Будинку культури. Через два роки хлопці записали своїми силами перший альбом. До нього увійшли такі хіти, як "Белые розы", "Седая ночь", "Лето", "Тает снег" та інші. Касети вони віднесли в кіоск на залізничному вокзалі. І того ж року до них приїхав відомий продюсер Андрій Разін, який випадково почув у поїзді їхні пісні. На той час він був менеджером популярного колективу "Міраж" і мав хороші зв'язки.
Гурт запросили до Москви, де зайнялися їхньою розкруткою. Хоча особливих зусиль прикладати не довелося - їхня творчість підкорила аудиторію з першої пісні.
"Ласковый май" став найпопулярнішим музичним колективом. Хлопці давали по 40 концертів на місяць. Їхній особистий рекорд - 8 виступів на день і аудиторія в 50 тисяч слухачів. Їх обожнювали, піснями захоплювалися, хлопцям співчували і щиро любили. До 1991 року на рахунку гурту було близько 20 альбомів. Успіх був приголомшливим. Композиції у виконанні колективу протягом трьох років не покидали хіт-парадів. Але на початку 1991 року Юрій Шатунов повертається з гастролей Америкою і йде з проекту. Без нього група існувати не змогла.
Сольна кар'єра
Деякий час після відходу він просто відпочивав і насолоджувався розміреним життям. Але потім зрозумів, що йому не вистачає сцени, що про нього стали забувати. Тоді Юрій почав працювати над сольною кар'єрою.
У наступні роки він навчався в Німеччині на звукорежисера, знімався в "Різдвяних зустрічах" Алли Пугачової, зіграв у фільмі "Тридцятого знищити". Більшу частину часу проводить у студії, працюючи над створенням пісень. У 1992 він випускає дебютний альбом "Знаєш", за два роки - "Ти пам'ятаєш", згодом - "Белые розы"... Він змінює продюсерів, укладає контракти зі студіями звукозапису, поповнює свою дискографію. Повільно, але впевнено, цеглинка за цеглинкою він вибудовує кар'єру сольного виконавця. Після виходу на велику сцену на артиста знову чекала слава й успіх. Адже покоління, яке виросло на піснях "Ласкового мая", ніколи не забуде і не перестане любити Юрія Шатунова.
На початку 2000-х його пісні набули зовсім іншого стилю: вони стали більш глибокими і зрілими. Публіка завжди тепло зустрічає артиста, який виконує на концертах і свіжі композиції, і всіма улюблені хіти в новому аранжуванні.
Особисте життя
Юрій Шатунов ніколи не був позбавлений жіночої уваги. Але єдиною дівчиною, чиє серце довелося "завойовувати", стала його дружина. Зі Світланою вони познайомилися в Німеччині, там же влаштувалися і народили двох дітей - Денніса та Естеллу. Юрій зізнається, що син і дочка стали для нього сенсом життя. Оскільки йому не була знайома батьківська ласка, всю свою любов він намагається віддати саме їм. Про особисте співак не говорить, ретельно приховуючи від преси всі подробиці сімейних стосунків.
Сьогодні він продовжує творити і радувати шанувальників своїми досягненнями. Щільний гастрольний графік, розписаний на рік вперед, свідчить про те, що популярність Шатунова не згасає. Фанати з нетерпінням чекають нових пісень і виступів. Чим Юрій ще порадує своїх слухачів, читайте в каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Дискографія (сольні альбоми):
1992 - "Знаєш"
1994 - "Ти пам'ятаєш"
1995 - "Білі троянди"
1995 - "Рожевий вечір"
1999 - "Щоденник"
2001 - "Згадай травень"
2002 - "Сива ніч"
2002 - "Падає листя"
2004 - "Якщо хочеш... не бійся"
2006 - "Запиши мій голос"
2012 - "Я вірю"
2018 - "Не мовчи"
2019 - "Улюблені пісні"
