Павло Дерев'янко (Pavel Derevyanko) - популярний російський актор, який полюбився глядачам завдяки участі у стрічках і серіалах "Неваляшка", "Гітлер, капут!", "Люби мене", "Домашній арешт". Його вважають одним із найяскравіших і найхаризматичніших артистів. За свою творчу кар'єру він неодноразово довів, що може впоратися з будь-якою роллю і з легкістю перевтілитися в "графиню Ржевську", полкового комісара або Нестора Махна.
Дитячі та юнацькі роки
Павло Дерев'янко з'явився на світ 2 липня 1976 року в Таганрозі. Батьки майбутньої знаменитості все життя працювали на заводі і думали, що син піде їхніми стопами. Але Павло з самого дитинства був справжнім непосидою, часто змінював свої захоплення. Сірі заводські будні навряд чи припали б йому до душі
У шкільному віці він завдавав чимало клопоту батькам і педагогам. Вчитися йому не подобалося. Отримані знання не засвоювалися і просто розчинялися в голові. Гарною поведінкою Павло теж не вирізнявся. Дійшло до того, що у восьмому класі його хотіли залишити на другий рік. Майбутньому акторові така перспектива не сподобалася, і він пішов зі школи.
Протягом кількох років ніяк не міг вирішити, чим йому займатися. Слідом за друзями вступив до кулінарного технікуму, але швидко розчарувався і кинув навчання. Та сама історія повторилася і з медучилищем, і з курсами перукаря. Вирішивши все ж здобути середню освіту, Павло вступив до вечірньої школи, але й там довго не затримався.
Не вийшло з нього і професійного спортсмена. Хлопцеві подобалося займатися спортом. У свій час він навіть мріяв стати другим Шварценеггером. Однак, досягнувши певних успіхів на цьому терені, втратив до тренувань усілякий інтерес.
У 15 років його занесло в театральну студію "Сходи". Абсолютно несподівано нове заняття захопило Павла. Через деякий час він вступив до училища при Таганрозькому театрі ім. Чехова. Чехова і став осягати ази професії. Двох років вистачило, щоб остаточно зрозуміти: він знайшов своє покликання. Щоб не зупинятися на досягнутому, Павло вирішив продовжити навчання в одному зі столичних вишів.
Перша спроба потрапити в ГІТІС успіхом не увінчалася. Розчарувавшись, Дерев'янко поїхав до Сочі і влаштувався в шоу-балет "Телефон". Почуття незадоволеності змусило хлопця повернутися в Таганрог. Деякий час він танцював стриптиз в одному з місцевих клубів, потім попросився назад у "Сходи". Тепер акторові, який подорослішав, стали довіряти більш серйозні ролі, з якими він успішно справлявся. Натхненний успіхом, Павло вирішив знову спробувати підкорити Москву. Цього разу удача була на боці молодої людини. У 1996 році він вступив до ГІТІСу.
Творча кар'єра
Керівник курсу Леонід Хейфец взяв юнака, навіть незважаючи на двійку за твір. На першому курсі довелося вчитися платно. На другому непоказного студента помітила режисер Ніна Чусова і запросила його до своєї вистави "Затоварена бочкотара". За вельми успішним дебютом послідувала робота в постановках "Шинель" і "Роберто Зукко".
Закінчивши ГІТІС, Павло грав на сценах кількох театрів, брав участь в антрепризних виставах. Глядачі добре пам'ятають його за такими постановками, як:
- "Імаго Pigmalionum";
- "Портрет";
- "Російські гірки".
З 2007 року і донині Дерев'янко є актором театру ім. Моссовєта.
Дебют Павла на великому екрані відбувся 2001 року. Саме тоді режисер Олександр Котт, який помітив Дерев'янка ще в театральних постановках, запросив його у свою кінострічку "Їхали два шофери". Заради ролі Кольки Снєгирьова Павлу довелося відмовитися від участі у виставі Олега Меньшикова "Кухня", але молодий актор не прогадав. Зйомка в кінокартині принесла йому першу популярність як серед глядачів, так і серед режисерів. Дерев'янко стали масово пропонувати ролі у фільмах і серіалах. За короткий проміжок часу фільмографію актора поповнили нові роботи, серед яких:
- "Штрафбат";
- "Єсенін";
- "Бій з тінню";
- "Дев'ять життів Нестора Махна";
- "Неваляшка".
До кожного проекту актор ставиться з однаковою серйозністю, тому ролі - як комедійні, так і драматичні - вдаються йому завжди. Він з однаковим успіхом грає царя і анархіста, міліціонера і бандита, поета і бортінженера космічного корабля.
Його кар'єра в кіно стрімко розвивається. За рік йому вдається знятися в 6-7 проєктах, які отримують високі оцінки критиків і позитивні відгуки глядачів.
Особисте життя
Особисте життя актора не менш насичене, ніж його творча кар'єра. Про його велелюбність ходять легенди. У різний час йому приписували романи з акторками Ольгою Димською та Олесею Судзиловською, моделлю Вірою Гоппер, співачкою Оленою Князєвою, телеведучою Марією Кравцовою.
При цьому в Павла є двоє дітей - доньки Варвара та Олександра. Матір'ю дівчаток є цивільна дружина актора Дар'я Мясищева. Пара довгий час не може визначитися - то живе разом, то розходиться. У 2020 році в ЗМІ з'явилася інформація про те, що артист нарешті вирішив офіційно оформити свої стосунки з Дариною.
Нині Дерев'янко живе із сім'єю в Підмосков'ї, збирається будувати дачу на Алтаї, разом зі старшим братом відновлює своє родове гніздо в Таганрозі. Він продовжує багато зніматися, нерідко бере участь у нових постановках. Усі подробиці його творчої біографії можна завжди дізнатися в нашому каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Фільмографія (вибране)
2001 - "Їхали два шофери"
2003 - "Льодовиковий період", "Ділянка", "Стилет", "Батьківщина чекає", "Як би не так"
2004 - "Штрафбат", "Жінки в грі без правил"
2005 - "Бій з тінню", "Єсенін", "Люби мене"
2006 - "Дев'ять життів Нестора Махна"
2007 - "Неваляшка", "Бій з тінню - 2: Реванш"
2008 - "Гітлер, капут!"
2009 - "На море!"
2010 - "Кохання у великому місті -2", "Брестська фортеця", "Кохання під прикриттям"
2012 - "Зворотний бік Місяця", "Ржевський проти Наполеона"
2013 - "Відлига", "Чорні кішки", "Червоні гори"
2014 - "Тальянка", "Неваляшка-2"
2016 - "СуперБоброви"
2017 - "Салют-7", "Гоголь. Початок"
2018 - "Нічна зміна", "Домашній арешт", "Універ. Нова общага"
2019 - "Дилди", "Марафон бажань"
2020 - "Ідеальна сім'я"
