Максим Аверін (Maksim Averin) - російський актор, чия посмішка полонила не одне дамське серце. Високий, підкачаний, брутальний і дуже харизматичний, він став улюбленцем жіночої половини публіки з першої появи на сцені театру. А з виходом на широкий екран шанувальників ще додалося. Але не привабливістю єдиною... Його талант перевтілення, щиру гру, блискучу ерудицію і постійний творчий розвиток неможливо не помітити. Він майстерно відіграє кожного персонажа, проживаючи його життя до останньої хвилини в кадрі. І це далеко не всі досягнення.
Дитинство та юність актора
Дата народження Максима Вікторовича Аверіна - 26 листопада 1975 року. Його сім'ю складно назвати творчою, хоча батьки співпрацювали з "Мосфільмом". Батько монтував кінострічки, пізніше став художником-декоратором, мати була звичайною кравчинею, все життя одягала зірок театру і кіно.
Максим ще в дитинстві зацікавився театром, оскільки бував там із батьками. Завдяки щасливому випадку його ім'я вже засвітилося в титрах, коли йому тільки виповнилося 6 років. Тоді він із батьком поїхав на зйомки "Пригод графа Невзорова", під час роботи йому запропонували взяти участь у процесі. Так у фільмі і з'явився кадр з Аверіним, який танцює в натовпі. Відтоді він твердо знав, яке майбутнє йому визначено.
У віці 9 років він зіграв у Театрі мініатюр одного з головних персонажів у постановці "Бранденбурзькі ворота". Паралельно він відвідував студію в "Будинку кіно".
У шкільні роки Максим Аверін цікавився виключно гуманітарними науками, особливо літературою. Він уже тоді знав, що вчитиметься в театральному, тому приділяв увагу тільки тим предметам, які йому знадобляться.
Вступ для хлопця виявився важким: іспити до ВДІКу він провалив, "Щепка" не вразила, лише в Щукінському училищі він відчув себе на своєму місці. Щоправда, прийняли його тільки з другої спроби.
З перших днів навчання він привернув до себе увагу. Викладачі одразу помітили в ньому талант, пророкували йому велике майбутнє. У 1997 році він отримав диплом і запрошення від Костянтина Райкіна в трупу "Сатирикону". Там і почалася його кар'єра.
Театральна діяльність
Перші ролі Аверіна були в масовці. На дальньому плані він провів три роки. За цей час встиг відточити свої вміння, поспостерігати за провідними акторами, дізнатися про таємниці життя театру.
Перші повноцінні ролі йому довірили у виставах "Гамлет" і "Лев узимку". Постановники одразу помітили, що артист із кожним виходом на сцену покращує свою майстерність. Тож, коли режисер Юрій Бутусов вирішив ставити "Макбет", акторові запропонували виконати доволі складну роль Бранко. Максим впорався блискуче!
Через кілька років Аверін уже остаточно завоював любов публіки. У виставі Бутусова "Річард III" йому належало зіграти відразу три ролі. І він майстерно перевтілювався з одного образу в інший. Після цього тріумфу і глядачі, і критики, і театрали зійшлися на думці, що Аверін геніальний.
Ще одна співпраця Бутусова й Аверіна (воістину ідеальний тандем) була в постановці "Король Лір". За роль антагоніста головного персонажа він удостоївся премії "Чайка-2006" відразу у двох номінаціях.
Сьогодні Максим Аверін продовжує кар'єру театрального актора. І робить це дуже успішно. Останні кілька років він служить у Московському Академічному Театрі Сатири, іноді бере участь в антрепризах.
Внесок у російський кінематограф
Перша серйозна поява артиста на екранах відбулася 1999 року. Тоді вийшла кінокомедія "Любов зла". Максим зіграв там дуже колоритного персонажа. Ще на театральній сцені Аверіна бачили частіше в комедійних ролях, його навіть порівнювали з Джимом Керрі. Але йому не подобалося таке переконання, тому він дуже хотів довести всім, що драматизм - це теж посильне для нього завдання.
І така можливість йому випала в кінострічці "Магнітні бурі". Він підтвердив свою "універсальність". Ба більше, за цю роль він отримав приз "Срібна підкова" і премію Уряду РФ у галузі культури.
Найбільшу популярність артистові принесли багатосерійні проєкти "Глухар" і "Скліфосовський".
З його участю знято багато фільмів і серіалів. Він чудово грає і хірурга, і слідчого. Який би йому персонаж не дістався, відомо одне - зіграний він буде геніально.
Максим Аверін був ведучим багатьох концертів, телепрограм. В юності "засвітився" в кількох рекламних роликах. З 2012 року його знають як режисера-початківця, шоумена і співака (випустив один альбом). У 2014 сидів у журі в проєкті "Точь-в-точь".
Його відмінною рисою є постійне прагнення до чогось нового: він розвивається, вдосконалюється, пробує себе в інших іпостасях. Адже такий безмежний талант не можна помістити в рамки.
Сімейний стан
Побачити Аверіна в жіночій компанії складно: у нього дуже щільний робочий графік, немає часу на розваги, а серед колег шукати другу половинку він не має наміру. Ці причини іноді навіть ставали приводами для різних домислів серед журналістів і шанувальників. Особливо сміливі ставили під сумнів орієнтацію актора.
Максим довго приховував від усіх своє особисте життя. У 2011 році зізнався, що у нього є кохана дівчина на ім'я Таня. Мабуть, це вся інформація, якою він поділився з громадськістю. Але він любить розповідати про особистісні якості ідеальної дружини в його уявленні. І якщо ця таємнича Тетяна ними володіє, можливо, скоро російський кінематограф втратить ще одного завидного нареченого.
Дізнатися подробиці з життя акторів та їхні творчі біографії можна в каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Фільмографія (вибране):
1998 - "Любов зла"
2000 - "Марш Турецького. Нашийники для вовків"
2003 - "Магнітні бурі"
2003 - "Ангел на дорогах"
2003 - "Вогнеборці"
2005 - "Доктор Живаго"
2006 - "Азіріс Нуна"
2006 - "Котячий вальс"
2007 - "Любов одна"
2008 - "Глухар"
2009 - "Глухар-2"
2010 - "Глухар-3"
2011 - "Повернення додому"
2011 - "Фурцева"
2012-2019 - "Скліфосовський"
2013 - "Горюнов"
2015 - "Гастролери"
2016 - "Напарниці"
2016 - "Гастролери"
2016 - "Любов і сакс"
2018 - "Дівчата не здаються"
2018 - "Горюнов. Корабель відстою"
