Лія Ахеджакова (Liya Akhedzhakova) - актриса російського і радянського кінематографа, яку по праву можна вважати "легендою". В її фільмографії практично немає головних ролей, зате кожна другорядна - пам'ятна і знаменна. Її поява в кадрі приковує увагу, а вихід на сцену не залишає шансів іншим артистам. Вона справжнє джерело таланту. Понад півстоліття віддала мистецтву, називала театр своєю другою домівкою і душевним прихистком, а він, своєю чергою, подарував їй десятки знаменних ролей.
Ранні роки артистки
Лія Меджидівна народилася 9 липня 1938 року в Дніпрі (Україна). Її дитинство було тісно переплетено з театром, адже її мати працювала артисткою в міському театрі, а батько був головним режисером. Дівчина не з чуток знала про всі переваги та недоліки творчого життя. У важкі воєнні та повоєнні часи ця професія не була прибутковою, і Ахеджаковим доводилося перебиватися копійками. І хоча батьки шалено любили театр, ні мати, ні батько не хотіли, щоб Лія повторила їхню долю. Але це було неминуче...
Удома наполягали, щоб донька опанувала надійну професію лікаря чи інженера. Лія ж мріяла про театр. Але не послухатися батьків не ризикнула, і віднесла документи до столичного Інституту кольорових металів і золота.
Майже два курси Ахеджакова старанно вивчала всі предмети. Але в душі розуміла, що це невірний життєвий шлях. Вона залишила виш і попрямувала на проби в ГІТІС. Приймальна комісія розгледіла в ній нерозкритий талант і прийняла на навчання. У 1962 вона стала дипломованою актрисою.
Усе життя - театр
Ще в інституті Лія Ахеджакова почала брати участь у виставах. Першим її театром став московський ТЮГ. Мініатюрна дівчина чудово підходила для ролей у дитячих постановках. Більше десятка років вона виходила на цю сцену, і за цей період увійшла до лав провідних актрис ТЮГу. Набравшись досвіду, ставши професійною артисткою, вона навчилася вживатися в будь-яку роль. Вона була популярною і затребуваною, але настав момент, коли слід було рухатися далі.
Наступним етапом у творчій біографії був театр "Современник". Тут їй довірили виконувати глибокі та драматичні ролі. Майже півжиття вона присвятила цьому місцю, лише зрідка граючи в інших московських театрах. Вона чудово справлялася з будь-якими завданнями. Могла подужати відразу 4 головні ролі, як зробила це у виставі "Квартира Коломбіни" Р. Віктюка. Вона співпрацювала з багатьма видатними режисерами, і кожен із них захоплено відгукувався про її енергетику, професіоналізм і талант.
"Заслужена артистка РРФСР", "Народна артистка РФ", держпремія РРФСР ім. братів Васильєвих, лауреатка Царськосільської мистецької премії, ордени "Пошани" та "За заслуги перед Вітчизною", премії "Олімпія", "Ніка" (три), "Зірка театрала", та сила-силенна призів фестивалів міжнародного рівня - така колекція нагород Лії викликає заздрість і гордість серед колег.
Кіно та Ахеджакова
Дебютні ролі Лії у фільмах були другорядними. Кілька разів їй доводилося грати хлопчиків, але це її ніяк не бентежило. Адже це хороший досвід і практика. Але поступово їй почали пропонувати і серйозних персонажів. Її дивакуватість у кадрі привертала погляди. У к/ф "У самого Чорного моря", "Двадцять днів без війни", "По секрету всьому світу" артистка виконувала лише епізодичні ролі, але вже тоді про неї заговорили.
Фатальною у фільмографії стала "Іронія долі, або З легким паром!". З дня виходу кінострічки на Лію буквально звалилася слава. Вона стала справжньою зіркою вітчизняного кіно. А через кілька років вона закріпила свій успіх, знявшись у картині "Службовий роман". Виконавши роль секретарки головної героїні, вона стала культовою фігурою. Вона підкорила глядача, а її діалоги розібрали на цитати.
Дивно те, що головних ролей у неї дуже мало. Причиною тому є її яскравість, типажність, унікальний стиль і манера гри. У кадрі вона здатна затьмарити кожного. Будь-який її образ перетягував до себе всю увагу. Але, будучи артисткою другого плану, вона досягла неймовірних висот.
Сімейне життя
На рахунку Лії три шлюби. Першого чоловіка звали Валерій Носик, він був театралом. Їх звела сцена ТЮГу, де вони довгі роки працювали разом.
Другим чоловіком став художник і поет Борис Кочейшвілі. Протягом кількох років він перебував на повному утриманні Ахеджакової. Вона самостійно тягнула весь побут, а також фінансово забезпечувала сім'ю. Але коли у Бориса почала вибудовуватися кар'єра, пара розійшлася.
Втретє актриса зважилася піти під вінець у віці 63 років. Її обранцем став відомий у столиці фотограф Володимир Персіянінов. Про особисте життя артистка воліє не говорити, вміло переводячи всі питання в інше русло.
Віддавши всі сили й енергію улюбленій професії, дітьми вона так і не обзавелася.
Нині артистка розміняла дев'ятий десяток. Але для Ахеджакової це не проблема. Вона вже не настільки активно, як раніше, але продовжує радувати шанувальників своєю участю в кіно. Разом з тим вона займається громадською діяльністю, не боїться висловлювати свої погляди. Критикуючи політику Володимира Путіна, неодноразово опинялася в центрі гучних скандалів.
Чим ще здивує нас Лія Ахеджакова, можете дізнатися в каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Фільмографія (вибране):
1974 - "Іван та Мар'я"
1975 - "Іронія долі, або З легким паром!"
1977 - "Службовий роман"
1979 - "Москва сльозам не вірить"
1979 - "Гараж"
1980 - "Про бідного гусара замовте слово"
1989 - "Софія Петрівна"
1991 - "Небеса обітовані"
1995 - "Московські канікули"
2000 - "Старі шкапи"
2006 - "Андерсен. Життя без любові"
2010 - "Любов-морква 3"
2017 - "Лагідна"
2018 - "Літо"
